Про могили

Козача могила - то біль степів,
Колиска бентежних нестримних снів,
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава.
Шуліка кружляє над нею, зве:
"Прийди і зі степом з'єднай себе!
Стану в пригоді, сину, як не забув мене..."

Tere hommikust

Несподівано так?
Ви взагалі як хочете бути похованими? Бо ця вся канітель з попами. гробами і червами мене щось не дуже впирає. Та і взагалі закопуватись не хочеться.
Крематорій і розвіювання праху - ось чого б я хотів.