Про Батумі. Частина третя. Ботанічний сад

Туди, де сонце встає,
Рветься серце моє.
Ламає, по скронях б'є,
І тепло віддає, своє дає.

Звонить мама .
- Як ти там? В нас тут дощить і дуже холодно...
- А я тут у футболці ходжу і навколо якісь колібрі над квітами літають...



( Багато фото, мало тексту )

 

Про час

А потім раптом дощ піде несамовито –
Рясний, немов з відра, дрібний, як через сито.
І гримне грім – потужно, лунко, сердито –
Таке вже нашеліто...

Mirëmëngjes
До літа залишилося 2485 годин. Тримаймося.