Про серіали

Шаг за шагом, я все ближе и ближе
Я дышу ему в спину, я его вижу
Перламутровый пылью луна роняет свет
Я сжимаю в ладони, нет, не пистолет,
А тупой огромный нож, холодный как лед
Его лезвие не режет, его лезвие рвет
Передо мной один из тех, кому так хочется жить
И я не вижу причин, чтобы его не убить

( Read more... )

Про затоплену церкву

Стоїть церква на горбочку,
При ній плебанія.
Вина маю повну бочку
І щодень – то п’ю я.

Багато хто з киян чув про затоплену церкву, яка майоріє серед Канівського водосховища неподалік Ржищева.
Мало хто там бував, але легенд про неї ходить безліч. Про все розповім. Але по порядку.

( Read more... )

Про колір

Життя красиве, коли кольорове,
Значить получилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда... хіба що намалюєш.

Bună dimineaţa.
Хочеться вам побажати просто кольору в житті.
Малюйте собі сонце.