Про квіти

Мене кумарить, марить, нудить від цих менуетів

І таких куплетов тіпа "Кружатся планеты где-то..."
А час мина, нема за шо, і восьме березня,
І я своїй коханій - тюльпани в целофані...

Стою біля лотка з квітами в патєрях. Тяжку думу думаю. Передисторія така - сьогодні перше побачення з дівчинкою. Домовились, що будемо просто гуляти містом. Увага питання. Купувати чи не купувати квіти? Якби на перше побачення некультурно приходити без квітів, і якби змушувати дівчинку весь вечір таскатися з тим віником. Купую всетаки. Першою фразою яку сказала дівчинка була : "-Їхала і думала, тільки б не купив квітів. Тепер таскатися з ними"... Хуй вас зрозумієш.