![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerВсесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить
Загинути по весні?"
Відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить
Загинути по весні?"
Вирішили сьогодні з Оленкою сходити до ресторану. А то зовсім засиділися на цьому карантині. В Києві є працюючий один. "Велюр" називається. Чули, мабуть? Назва якась підарська, правда, але вибір не великий зараз. Тож встали раненько і пішли. Пішки, бо транспорт так і не ходить.
Надворі після нічного дощу добре і свіженько. Людей мало, бо вийшли ми відносно рано, як для неділі. Не хотіли, щоб в рестрані всі місця були зайняті.
Звичайно, можна було б добратися на таксі, але хто його знає. хто в тому таксі їздив до нас? Може якийсь депутат коронавірусний?
Доречі, а хтось вивчав дію магнітного поля на COVID-19? Якщо ні, то не дякуйте за ідею.
На хрущів пандемія діє так само як і на людей, мабуть. Мало їх дуже на вулицях, бояться.
Якісь незнайомі місця... Ніколи ще не ходили тут.
Дороги до Велюра ми не знали, але вірили, що перемога буде за нами.
Та і вибір не великий) Не форсувати ж канал? Пішли вздовж берега.
Ні, з туалетом проблем не було. Просто сподобалися наліпки) Креативненько.
Лісами, ярами — "гребу" за грибами....©
Спитали дорогу — подруга сказала, що йдемо в правильному напрямку ( Спойлер : Обманула , руда падлюка)
Все далі і далі від цивілізації, страшно в гущавині, а що поробиш — їсти то хочеться!
Забрели далеко, незвідані рослини навколо.
Красиво . звичайно, але куди йти? Хто знає, мож на яблуньках з північної сторони?
Більше нам дорогу ніхто показувати не хотів! Ховалися, як від якихось короновірусних!
Одне я знав точно — ви в Києві. Бо каштани цвітуть.
Правда не тільки вони. Я почав щось підозрювати, мені на півшишечки здалося, що ми таки заблукали! Оленці нічого не сказав, щоб не нервувала.
Підозри посилилися. коли навколо стало багато тюльпанів. Може Нідерланди?! Як?! Не курили ж нічого!
Вух... ріднесенькі чорнобривці.
Не зовсім ріднесенькі, але також знайомі квіточки.
Цирк та й годі. Заблукали в рідній столиці. Прожили тут все життя і не можемо знайти ресторан Велюр. А там харашо.. там сьогодні макарони.
Ресторан взагалі крутий. Як і готель Братислава в Києві. Чотири зірки! Це вам не хухри-мухри! Росте рівень сервісу в Україні, от раніше всього дві було, а зараз, при владі молодих проффесіоналів — раз, і відразу чотири! ****
Люблю це...
Ну, принаймні тут були люди. Наскельні малюнки от залишилися....
Остаточно зрозуміли, що заблукали. Довелося вертатися додому. Там залишився коньячок... турнічок ми вже знайшли.
Гений - парадоксов друг
Я с детства это знаю
Ну и с утра качаюсь
А вечером бухаю ©
Отак от день не задався зранку. А ми лиш хотіли приєднатися до народних обранців.
Ну тут просто. До дому йшли короткими перебжками, періодично никаючись від патрулів в кущі! Бо як назло дорога додому вела через парк. Mama — I'm A Criminal. Тільки не здавайте мене.
Не ходіть тут. Бо це небезпечно!
До того ж сакури вже відцвітають.
Голод не тітка, тож довелося йти в супермаркет. Купили гречки, туалетного паперу і болгарський перчик... Алкоголю не купували...
... Це я відразу вам заявляю, бо ви точно спитаєте, чи зі мною все добре, прочитавши цей пост... А я що? Та нічо... просто трошки дах їде... Такий день
Надворі після нічного дощу добре і свіженько. Людей мало, бо вийшли ми відносно рано, як для неділі. Не хотіли, щоб в рестрані всі місця були зайняті.
Звичайно, можна було б добратися на таксі, але хто його знає. хто в тому таксі їздив до нас? Може якийсь депутат коронавірусний?
Доречі, а хтось вивчав дію магнітного поля на COVID-19? Якщо ні, то не дякуйте за ідею.
На хрущів пандемія діє так само як і на людей, мабуть. Мало їх дуже на вулицях, бояться.
Якісь незнайомі місця... Ніколи ще не ходили тут.
Дороги до Велюра ми не знали, але вірили, що перемога буде за нами.
Та і вибір не великий) Не форсувати ж канал? Пішли вздовж берега.
Ні, з туалетом проблем не було. Просто сподобалися наліпки) Креативненько.
Лісами, ярами — "гребу" за грибами....©
Спитали дорогу — подруга сказала, що йдемо в правильному напрямку ( Спойлер : Обманула , руда падлюка)
Все далі і далі від цивілізації, страшно в гущавині, а що поробиш — їсти то хочеться!
Забрели далеко, незвідані рослини навколо.
Красиво . звичайно, але куди йти? Хто знає, мож на яблуньках з північної сторони?
Більше нам дорогу ніхто показувати не хотів! Ховалися, як від якихось короновірусних!
Одне я знав точно — ви в Києві. Бо каштани цвітуть.
Правда не тільки вони. Я почав щось підозрювати, мені на півшишечки здалося, що ми таки заблукали! Оленці нічого не сказав, щоб не нервувала.
Підозри посилилися. коли навколо стало багато тюльпанів. Може Нідерланди?! Як?! Не курили ж нічого!
Вух... ріднесенькі чорнобривці.
Не зовсім ріднесенькі, але також знайомі квіточки.
Цирк та й годі. Заблукали в рідній столиці. Прожили тут все життя і не можемо знайти ресторан Велюр. А там харашо.. там сьогодні макарони.
Ресторан взагалі крутий. Як і готель Братислава в Києві. Чотири зірки! Це вам не хухри-мухри! Росте рівень сервісу в Україні, от раніше всього дві було, а зараз, при владі молодих проффесіоналів — раз, і відразу чотири! ****
Люблю це...
Ну, принаймні тут були люди. Наскельні малюнки от залишилися....
Остаточно зрозуміли, що заблукали. Довелося вертатися додому. Там залишився коньячок... турнічок ми вже знайшли.
Гений - парадоксов друг
Я с детства это знаю
Ну и с утра качаюсь
А вечером бухаю ©
Отак от день не задався зранку. А ми лиш хотіли приєднатися до народних обранців.
Ну тут просто. До дому йшли короткими перебжками, періодично никаючись від патрулів в кущі! Бо як назло дорога додому вела через парк. Mama — I'm A Criminal. Тільки не здавайте мене.
Не ходіть тут. Бо це небезпечно!
До того ж сакури вже відцвітають.
Голод не тітка, тож довелося йти в супермаркет. Купили гречки, туалетного паперу і болгарський перчик... Алкоголю не купували...
... Це я відразу вам заявляю, бо ви точно спитаєте, чи зі мною все добре, прочитавши цей пост... А я що? Та нічо... просто трошки дах їде... Такий день
