Про закупи
Sunday, 5 April 2020 12:38![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerЯ ищу таких,как я,
Сумасшедших и смешных,
сумасшедших и больных
А когда я их найду-
Мы уйдём отсюда прочь,
мы уйдём отсюда в ночь-
МЫ УЙДЁМ ИЗ ЗООПАРКА!
Сумасшедших и смешных,
сумасшедших и больных
А когда я их найду-
Мы уйдём отсюда прочь,
мы уйдём отсюда в ночь-
МЫ УЙДЁМ ИЗ ЗООПАРКА!
Вибралися вчора на вулицю, сходити за пивком.
Блуканули ( от чисто випадково блуканули) )))... пройшлися трошки...ну як трошки...
В очікуванні чуда
Принц-балкон. Він обов'язково стане цар-балконом. От ще трохи підросте.
Несподівано. Не на стільки ж ми заблукали)).
Ніколи такого не бачив. Чи не звертав уваги. МНС-ники реально живуть "на роботі"? Чи правильніше сказати "над роботою".
В "Розетки" все добре, черга не зменшується ніколи.
Але то все фігня, яку ми переживемо. Весна йде! Весні дорогу!
Ну добре, не всі переживем, але абсурдність заборони гуляти парками зашкалює.
Вперше в житті побував в Биківні. Життя вирує тут.
Сміття от сортують. Соціально відповідальні.
Перебралися через Броварський. Заглибилися в ліс. Ходити ним, доречі, з 6-го квітня також заборонено, бо в Києві це все лісо-паркові зони офіційно.
Бачите, за кожним деревом ховається коронавірус!
Але повернемося до наших блукань. В нас в планах було заблукати до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». А плани на те і існують, щоб їх дотримуватися.
Тут я також ніколи не був. Десятки разів проїджам дорогою до Броварів і бачив хрести біля дороги, але звернути в ліс ніколи не доводилося. Але зробити то треба. До того ж всім. Потрібне місце. Щоб пам'ятати. щоб не забути... Щоб не повторилося.
Від траси вглиб лісу веде дорога відмічена стовпчиками з хрестами ( що вони символізують? Наші з Оленкою версії різняться, а ви як думаєте?) і національними прапорами пов'язаними на стовбури дерев. Вражає і настроює на відповідний лад.
"Найдорожче у вас воля. Ми оплатили її життям".
Актуальний напис в наш час. Особливо зараз, коли стільки абсурдних обмежень.
Громадянські права, це те, за що треба боротися завжди. Щоб потім не створювати мемориальні комплекси ...
Відкриття комплексу відбулося 30 квітня 1994 року , а 17 травня 2006 року 17 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного.
Пам'ятна табличка Михайлю Семенку , представнику Розстріляного Відродження, можна сказати засновнику футуризму в українській поезії.
Він був палким прихильником ідеї комунізму свого часу... це я для тих написав, хто вважає, що політика це десь там далеко і " а мене то за що?".
Багато різноманітних табличок... але на всіх приблизно однакові дати в кінці.
Видно, що то встановлено родичами загиблих. Вражає. Дуже атмосферне місце.
По колу розміщено плити з викарбованими на них призвіщами. Щоб пам'ятати.
Зараз тут близько 14500 імен. Бо зараз в архівах СБУ досліджено і відновленно імена більше 18 тисяч людей. А скільки їх безименних ще закопано в цьому лісі?
Я думаю, тут можна знайти майже будь яке прізвище, поширене в Україні зараз...
Своє я знайшов. Ні , це не мої родичі, але все одно моторошно.
21 вересня 2012 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», у присутності президентів Польщі та України, урочисто відкрито Міжнародний меморіал жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, так званий " Четвертий катинський цвинтар або Військове польське кладовище". Чого нам точно треба повчитися в поляків, так це вшанування своїх загиблих за кордоном. Схожі символічні кладовища бачив в багатьох країнах. Держава не забуває своїх громадян. Це правильно.
Комплекс, доречі, зараз закритий на карантин, про що сповіщають оголошення на всіх входах... таблички ми успішно "не помітили", бо що тут карантинити - не зрозуміло, окрім нас нікого не було.
Назад, тобто до магазину, вирішили йти як найдовшим шляхом.
Злісні порушники карантину. Вчотирьох вибралися на бусіку в ліс.
Але буду чесним. В лісі дофігіща народу. Машини напрягали. Періодично проїджали повз нас, змушуючи спльовувати пил з зубів, бо лісові дороги вони такі.
В лісі зараз добре...
Озеро Пляхово. Подивилися на мапі, що звідси ближче до ДВРЗ, ніж до нас додому. З'явилася ідея прогулятися туди, а потім проїхатися на трамвайчику назад.. стоп.. про що це я ... який громадський транспорт?
Зараз саме час збирати березовий сік. Цікаво, чи буде в цьому році дефіцит його?)))
Чим ближче до Києва, тим більше людей в лісі.
Північно-Дарницький меліоративний канал. Знали, що такий існує?).
Доречі. я тут дізнався, звідки походить назва Дарниця. Виявляється є така річка!
Дорога до магазину)).
Парк Кіото. З понеділка заборонене місце. Я от не зрозумів, а ним можна йти, наприклад до магазину? Чи потрібно обходити?
Це я до чого.. в парку вже на всю буяє весна. Сакури зацвіли ( не всі правда, якийсь ранній сорт).
Магнолії навіть є . Тільки тсссс.... Бо зараз набіжать.
Взагалі гарно там. Весна.
Пивасіка ми такі купили. Я б вам порадив одну крафтову пивоварню з шикарним пивком... Смачну і не за всі гроші ( вдвічі дешевше pf VARVAR, наприклад), але в них тілько російськомовна версія сайту, тож йдуть вони лісом.
Цей пост можна розглядати, як інструкцію для погодів в магазин.
4 години, 18 кілометрів))). Здоров'я всім. Переживемо і цю хуєту... вперше, чоль?
Принц-балкон. Він обов'язково стане цар-балконом. От ще трохи підросте.
Несподівано. Не на стільки ж ми заблукали)).
Ніколи такого не бачив. Чи не звертав уваги. МНС-ники реально живуть "на роботі"? Чи правильніше сказати "над роботою".
В "Розетки" все добре, черга не зменшується ніколи.
Але то все фігня, яку ми переживемо. Весна йде! Весні дорогу!
Ну добре, не всі переживем, але абсурдність заборони гуляти парками зашкалює.
Вперше в житті побував в Биківні. Життя вирує тут.
Сміття от сортують. Соціально відповідальні.
Перебралися через Броварський. Заглибилися в ліс. Ходити ним, доречі, з 6-го квітня також заборонено, бо в Києві це все лісо-паркові зони офіційно.
Бачите, за кожним деревом ховається коронавірус!
Але повернемося до наших блукань. В нас в планах було заблукати до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». А плани на те і існують, щоб їх дотримуватися.
Тут я також ніколи не був. Десятки разів проїджам дорогою до Броварів і бачив хрести біля дороги, але звернути в ліс ніколи не доводилося. Але зробити то треба. До того ж всім. Потрібне місце. Щоб пам'ятати. щоб не забути... Щоб не повторилося.
Від траси вглиб лісу веде дорога відмічена стовпчиками з хрестами ( що вони символізують? Наші з Оленкою версії різняться, а ви як думаєте?) і національними прапорами пов'язаними на стовбури дерев. Вражає і настроює на відповідний лад.
"Найдорожче у вас воля. Ми оплатили її життям".
Актуальний напис в наш час. Особливо зараз, коли стільки абсурдних обмежень.
Громадянські права, це те, за що треба боротися завжди. Щоб потім не створювати мемориальні комплекси ...
Відкриття комплексу відбулося 30 квітня 1994 року , а 17 травня 2006 року 17 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного.
Пам'ятна табличка Михайлю Семенку , представнику Розстріляного Відродження, можна сказати засновнику футуризму в українській поезії.
Він був палким прихильником ідеї комунізму свого часу... це я для тих написав, хто вважає, що політика це десь там далеко і " а мене то за що?".
Багато різноманітних табличок... але на всіх приблизно однакові дати в кінці.
Видно, що то встановлено родичами загиблих. Вражає. Дуже атмосферне місце.
По колу розміщено плити з викарбованими на них призвіщами. Щоб пам'ятати.
Зараз тут близько 14500 імен. Бо зараз в архівах СБУ досліджено і відновленно імена більше 18 тисяч людей. А скільки їх безименних ще закопано в цьому лісі?
Я думаю, тут можна знайти майже будь яке прізвище, поширене в Україні зараз...
Своє я знайшов. Ні , це не мої родичі, але все одно моторошно.
21 вересня 2012 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», у присутності президентів Польщі та України, урочисто відкрито Міжнародний меморіал жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, так званий " Четвертий катинський цвинтар або Військове польське кладовище". Чого нам точно треба повчитися в поляків, так це вшанування своїх загиблих за кордоном. Схожі символічні кладовища бачив в багатьох країнах. Держава не забуває своїх громадян. Це правильно.
Комплекс, доречі, зараз закритий на карантин, про що сповіщають оголошення на всіх входах... таблички ми успішно "не помітили", бо що тут карантинити - не зрозуміло, окрім нас нікого не було.
Назад, тобто до магазину, вирішили йти як найдовшим шляхом.
Злісні порушники карантину. Вчотирьох вибралися на бусіку в ліс.
Але буду чесним. В лісі дофігіща народу. Машини напрягали. Періодично проїджали повз нас, змушуючи спльовувати пил з зубів, бо лісові дороги вони такі.
В лісі зараз добре...
Озеро Пляхово. Подивилися на мапі, що звідси ближче до ДВРЗ, ніж до нас додому. З'явилася ідея прогулятися туди, а потім проїхатися на трамвайчику назад.. стоп.. про що це я ... який громадський транспорт?
Зараз саме час збирати березовий сік. Цікаво, чи буде в цьому році дефіцит його?)))
Чим ближче до Києва, тим більше людей в лісі.
Північно-Дарницький меліоративний канал. Знали, що такий існує?).
Доречі. я тут дізнався, звідки походить назва Дарниця. Виявляється є така річка!
Дорога до магазину)).
Парк Кіото. З понеділка заборонене місце. Я от не зрозумів, а ним можна йти, наприклад до магазину? Чи потрібно обходити?
Це я до чого.. в парку вже на всю буяє весна. Сакури зацвіли ( не всі правда, якийсь ранній сорт).
Магнолії навіть є . Тільки тсссс.... Бо зараз набіжать.
Взагалі гарно там. Весна.
Пивасіка ми такі купили. Я б вам порадив одну крафтову пивоварню з шикарним пивком... Смачну і не за всі гроші ( вдвічі дешевше pf VARVAR, наприклад), але в них тілько російськомовна версія сайту, тож йдуть вони лісом.
Цей пост можна розглядати, як інструкцію для погодів в магазин.
4 години, 18 кілометрів))). Здоров'я всім. Переживемо і цю хуєту... вперше, чоль?
no subject
2020-04-05 12:28 (UTC)http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/20/152475/