Про стежку
Tuesday, 8 October 2019 16:37![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerМале хлоп’я, доки старенькій няні
У холодку дрімалось над шитвом,
Жило в лісах, було на океані,
І вже землі нові значило грані
На стежці, де... не розминутись двом.
У холодку дрімалось над шитвом,
Жило в лісах, було на океані,
І вже землі нові значило грані
На стежці, де... не розминутись двом.
Вирішили якось з Оленкою прогулятися розрекламованою "Еко стежкою" в Голосіївському парку...
Ледь знайшли в цих ваших інтернетах, де та стежка розпочинається. Сіли на 50 тролейбус і поїхали до зупинки "Героїв Оборони". Прогулялися по однойменній вулиці, потім по вуличці Полковника Потєхіна. Знайшли кароч.
Красиві стенди, з дійсно корисною і цікавою інформацією, вказівники. Вирішили йти по стрілкам.
Дійшли до дубу "Слави" - найбільшого і найстарішого дубу Голосіївського парку і... успішно заблукали.
Головне питання тільки " Хто такий Слава і де він взям такий крутий дуб..."?
Тобто довго ми йшли по стежці, а виявилося що просто гуляли парком( лісом). з еко-стежки ми звернули.. десь.
Пішли шукати.
Добрели в парк ВДНГ)) . Зрозуміли, що точно не туди прийшли. Гугл не показує стежок по лісу. Допомогло maps.me. Завдяки йому таки визначили правильний напрямок.
В парку сильно напрягають велосипедисти, особливо, які несподівано вискакують з-за спини. Я людина нервова і можу випадково зробити крок в сторону, або лікоть викинути щось показуючи. Купіть собі дзвінки, чоль.
Велосипедистів в місті, які їздать по хідникам і вважають, що пішоходи мають їх пропускати давно вже пора пи...бити ногами. А тут вирішив, блін лісом прогулятися. Пилюки надихалися від них. Козявки чорні потім ще два дні виколупував з носу.
Коротше культура у велосипедистів десь на рівні автомобілістів. ще вимагають поваги до себе...
Текстурки вам трохи.
На стежку ми таки потрапили, десь по середині її. Далі вже уважно йшли за вказівниками).
Відпочили трохи біля ставка Дідорівка. Пожували канапки, повідганяли ос. Погода значно покращилася ( зранку було пасмурно). Фоточки стали веселіші і кольоровіші.
Біля ставка побудовано з десяток альтанок, місце в яких можна арендувати. Ми посиділи в одній з них не заплативши. Ужость!
На фото не альтанка) На фото лавки просто по дорозі).
Пройшли маршрут до кінця. Намотавши, правда, замість 2,3 кілометрів (довжина еко-стежки) цілих 7.. Ну нічого, то корисно)).
додому не хотілося, пішли в парк Рильського. Та ж вулиця Потєхіна. Видно люди протестували проти забудови. В новинах не чув нічого про це. але людей підтримую. бо Голосіївський ліс ( парк) - крутий. Шкода, що нам з Оленкою туди далеченько.
Це вже фото Горіхуватських озер в парку імені Максима Рильського.
Чапля влаштувала фурор серед диких міських людей).
Тут прикольний мотузковий парк влаштували. Дітям крута забавка. Маленький тролейчик навіть є через озеро. порадувало, що багато людей, багато дітей. Не комп'ютерами єдиними).
Трохи ближче до Голосієвському проспекту непоганий парк атракціонів.
А це вже біля головного входу в парк. Поряд з фонтаном.
Оцим от фонтаном)
Отакий от пост про один вихідний. Не на роботі і в Києві ми з Оленкою проводимо їх не часто. Ходили, говорили, проводжали тепло...
І вам раджу. Не продавлюйте дивани. В Києві багато цікавого.
Красиві стенди, з дійсно корисною і цікавою інформацією, вказівники. Вирішили йти по стрілкам.
Дійшли до дубу "Слави" - найбільшого і найстарішого дубу Голосіївського парку і... успішно заблукали.
Головне питання тільки " Хто такий Слава і де він взям такий крутий дуб..."?
Тобто довго ми йшли по стежці, а виявилося що просто гуляли парком( лісом). з еко-стежки ми звернули.. десь.
Пішли шукати.
Добрели в парк ВДНГ)) . Зрозуміли, що точно не туди прийшли. Гугл не показує стежок по лісу. Допомогло maps.me. Завдяки йому таки визначили правильний напрямок.
В парку сильно напрягають велосипедисти, особливо, які несподівано вискакують з-за спини. Я людина нервова і можу випадково зробити крок в сторону, або лікоть викинути щось показуючи. Купіть собі дзвінки, чоль.
Велосипедистів в місті, які їздать по хідникам і вважають, що пішоходи мають їх пропускати давно вже пора пи...бити ногами. А тут вирішив, блін лісом прогулятися. Пилюки надихалися від них. Козявки чорні потім ще два дні виколупував з носу.
Коротше культура у велосипедистів десь на рівні автомобілістів. ще вимагають поваги до себе...
Текстурки вам трохи.
Мапа вела нас назад на еко-стежку. Помітили на ній (мапі) якусь "Сергієву пустинь". Завернули подивитися.
Сквот такий собі серед лісу. Більше схожить на смітник. З хрестами проте).
На стежку ми таки потрапили, десь по середині її. Далі вже уважно йшли за вказівниками).
Відпочили трохи біля ставка Дідорівка. Пожували канапки, повідганяли ос. Погода значно покращилася ( зранку було пасмурно). Фоточки стали веселіші і кольоровіші.
Біля ставка побудовано з десяток альтанок, місце в яких можна арендувати. Ми посиділи в одній з них не заплативши. Ужость!
На фото не альтанка) На фото лавки просто по дорозі).
Пройшли маршрут до кінця. Намотавши, правда, замість 2,3 кілометрів (довжина еко-стежки) цілих 7.. Ну нічого, то корисно)).
додому не хотілося, пішли в парк Рильського. Та ж вулиця Потєхіна. Видно люди протестували проти забудови. В новинах не чув нічого про це. але людей підтримую. бо Голосіївський ліс ( парк) - крутий. Шкода, що нам з Оленкою туди далеченько.
Це вже фото Горіхуватських озер в парку імені Максима Рильського.
Чапля влаштувала фурор серед диких міських людей).
Тут прикольний мотузковий парк влаштували. Дітям крута забавка. Маленький тролейчик навіть є через озеро. порадувало, що багато людей, багато дітей. Не комп'ютерами єдиними).
Трохи ближче до Голосієвському проспекту непоганий парк атракціонів.
А це вже біля головного входу в парк. Поряд з фонтаном.
Оцим от фонтаном)
Отакий от пост про один вихідний. Не на роботі і в Києві ми з Оленкою проводимо їх не часто. Ходили, говорили, проводжали тепло...
І вам раджу. Не продавлюйте дивани. В Києві багато цікавого.
