Про Прагу. Частина восьма. Серце Праги
Friday, 4 October 2019 20:46![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerСтрічай мене, забутого, у гості
На Карловім... на калиновім мості.
Ох, тьохнули в ціфрованій боклазі
Три солов’ї, пробуджені у Празі.
На Карловім... на калиновім мості.
Ох, тьохнули в ціфрованій боклазі
Три солов’ї, пробуджені у Празі.
Про Прагу. Частина перша. Місто мрій
Про Прагу. Частина друга. Туристичними тропами
Про Прагу. Частина третя. Велика ріка
Про Прагу. Частина четверта. Нічна
Про Прагу. Частина п'ята. Петршин
Про Прагу. Частина шоста. Різноманіття
Про Прагу. Частина сьома. Вишеградські етюди
Колись настане день ( дуже сподіваюся, що в цьому році) коли я оброблю і покажу вам фотки ще з 2018-го... Це я до чого. Про Прагу сьогодні продовжую.
Отже на четвертий ( а по суті лише на третій) день свого перебування в золотоглавій Празі ми таки вирішили подивитися його головну цікавинку. Празький Град.
Вирушили ми туди.. а от і не на метро. Фоточку однієї зі станцій місцевого метрополітену от дуже захотілося мені показати. Метро трохи схоже на київське... по відчуттям і поїздам на деяких гілках так точно. По ціні відрізняється. Як і по способу оплати. Тут діє оплата по часу.
30 хвилин – 24 czk, на 90 хвилин – 32 czk, на 1 день – 110 czk і на 3 дні – 310 czk. Крону до гривні, як ви пам'ятаєте треба перераховувати 1:1.
Пражани вважають, що в Празі знаходиться найглибша в Європі станція метро - Náměstí Míru, яка залягає нижче позначки 53-х метрів від поверхні і має більш ніж вісімдесятиметрових ескалатор.
Влаштуємо батл з київською "Арсенальною"?
Але про метро то ліричний відступ.Ну і фотка мені подобається.
Вирушили до Празького Граду пішки. Бо жили відносно поряд. В районі Прага 6. По суті ми Собор св. Віта кожен день роздивлялися, коли вибиралися в місто.
Хороший райончик, кароч. Тихий. Особливо зранку.
Оминувши почесну варту крізь північні ворота (На території Празького Граду як і раніше знаходиться резиденція президента. Її охороняє елітний військовий підрозділ зі столітньою історією - президентська гвардія з шестисот військових - Вартових Граду (Hradni Strazy).Вперше почесний караул з'явився тут в 1918 році для охорони президента Масарика) ми потрапипили відразу до другого двору комплексу.
Зраділи дуже ( тут пройшовся Шелдон Купер з табличкою "сарказм"), бо як виявилося, Собор св. Віта (Katedrála Sv. Víta) по неділям працює лише з 12:00. Ми ж старалися, прокинулися пораніше, намагаючись осинути черги... Що ж... Черг не було). Часу чекати до полудня в нас не було також, тож вирішили обмежитися поки лише територією самого Граду, благо тут також вистачає на що подивитися.
Каплиця св. Хреста (Kaple svatého Kříže).
Побудована в 1764 році. Мала статус королівської церкви. Зараз тут знаходиться експозиція "Скарбниця Кафедрального Собору Св. Віта".
Леопольдовий фонтан (Leopoldova kašна) XVII в. (Лев'ячий або Кохловий фонтан (Kohlova kašна)
Собор св. Віта... Грандіозна споруда. До того часу як побачив геніальний витвір Гауді ( Храм святого Сімейства в Барселоні), чесно вважав це найкрасивішою з бачених мною релігійних споруд. Заворожує.
Але по неділям зранку він закритий, тож ми з Оленкою почали досліджувати територію навколо..
Доречі про квитки. В музеї і приміщення на території ми не зможете потрапити окремо. Треба вибрати один з туристичних маршрутів ( всього їх три). Вони скомпоновані мінімум з двох локацій...Взагалі таку фішку бачив лише в Празі, коли в нагрузку до того, що ти хочеш подивитися мусиш купувати прохід і туди, куди тобі не потрібно.
Більше інформації ( про ціни і взагалі про Празький Град - тут .
Це місце для черги в Собор. Зараз трохи безлюдне. Але години за три все зміниться. Зазвичай черна завертає аж до задньої частини храму.
Рожмбергський Палац(1574р). Довгий час він належав знатному чеському роду Рожмбергів. Тут проводилися бали і урочисті прийоми. За часів правління Марії Терезії в палаці відкрився Інститут шляхетних дівчат.
На площі Св. Іржи (за собором Св. Віта) знаходиться Базиліка Св. Георгія (Bazilika svatého Jiří). Це одна з найстаріших церков Чехії. Храм на честь Св. Іржи (Іржі - Георгій чешською)) на цьому місці зведений в 920 р і пізніше до нього було прибудовано будівлю самого першого чеського жіночого монастиря бенедиктинок.
У XVII столітті будівля Базиліки була доповнена капелою Св. Яна Непомуцького.
Ходимо колами ( ми це любимо, так) і кола виводять наз знову до третього двору комплексу, ще височіє неймовірний Собор.
Хоча і новий об'єктив ( купив його тоді саме під Прагу), але все одно в кадр Собор св. Віта не влазить. Він величезний...
Деталі його фасаду можна годинами роздивлятися.
Пам'ятник св Георгію ( тому, який Іржі, ага), на задньому ж плані височіє обеліск з цільного шматка граніту . Його називають Моноліт Плечника (по імені автора). Передбачалося, що обеліск буде більшого розміру, але при транспортуванні він був пошкоджений, і довелося увінчати художні уламки золотою пірамідою.
Ще кілька фрагментів, які дуже органічно вписані в загальний ансамбль цього місця.
Аж тут відкрили сади ( 10:00) і ми радісно і задорно посунули з Оленкою спочатку до так званих "Південних садів". Це загальна назва для декількох парків за південною стіною Празького Граду.
Першим з них в 1562 році був закладений Райський сад (Rajská zahrada). Ерцгерцог Фердинанд Тірольський побажав розбити перед власною резиденцією красивий парк для особистого користування. Для облаштування ландшафту і посадки рослин на південний схил Градчанського пагорба завезли тисячі тонн родючого грунту. Головним садівником ерцгерцога став знаменитий ботанік Маттіолі.
Сад на валах.
Цей парковий комплекс існує з середини XVIII століття. Спочатку на місці Саду на Валах (Zahrada Na Valech) була тільки вузька зелена алея, яка з'єднувала Райський сад з бастіоном східних укріплень Граду. У XIX столітті це був уже повноцінний парк, спланований в строгому англійському стилі. У XX столітті його повністю реконструював Йозеф Плечник.
Гартіговській сад ( до нього ми не потрапили, бо вхід був закритий, він знаходиться, власне, під Райським садом, терасою нижче) .
Сад був заснований Ізабеллою Амелією Свіховской з роду сім'ї Салма-Нойбург і реконструйований в стилі бароко графом Гардігом в 1720 році. Сьогоднішній вигляд парку зберігся після реконструкції 1965 року , виконаної за планом Адольфа Бенса.
Гардіговскій сад складається з двох невеликих терас, які тягнуться нижче підпірної стіни Саду На Валах. Тераси з'єднуються сходами. У центрі стоїть бароковий Музичний павільйон. На території можна побачити кілька статуй роботи Антоніна Брауна.
Але найголовніше тут - це види на Прагу...
Помилувавшись на види Старого міста ми вирушили до Королівського саду.
У зеленому кільці, що оточує сучасний Град, найбільшим , найяскравішим і найбільш вражаючим по праву вважається Королівський сад (Kralovska zahrada), заснований Фердинандом I в 1534 році. Його початкове оформлення було витримано в дусі італійського Відродження. Перший проект планування саду розробив Джованні Спатія.
У Королівському саду, вперше в історії чеського садівництва, висадили не лише кущі та дерева, характерні для помірної кліматичної зони. Тут стали культивувати флору тропічних лісів: цитрусові, інжир і мигдаль, теплолюбні сорти винограду. В саду побудували оранжерею, виростили безліч видів троянд, посадили перші в Чехії тюльпани - з цибулин, подарованих правителем Туреччини. Протягом століть тут з'являлися нові скульптури, виникали різноманітні малі архітектурні форми. Зараз це неймовірної краси симбіоз природи і архітектури.
Вгаладаєте що за будівля?
Це Мячовна (Míčovna). Будівля, побудована для гри в м'яч. 1569 рік.
Горизонт не завалено.
Сучасна Оранжерея - найновіша будівля Королівського саду, вона відразу ж привертає увагу своїм сучасним дизайном. Оранжерея являє собою засклений тубус довжиною майже 90 м, утримуваний конструкцією з нержавіючої сталі - проект був запропонований в 1999 р архітектором Евою Іржічной.
Заплатили по 30 крон, зайшли в середину. Потрапили в світ орхідей.
Їх тут дуже багато. Різного розміру, різних кольорів. Шкода, що фотографії не передають запахи...
З Королівського саду доволі фотогінічний вид на Собор.
Прогулючись доріжками саду надибали такий от "привіт" з минулого.
Лавки... їх я дуже люблю фоткати). Особливо оригінальні.
На лавці ж ( не на тій, що на фото) присіли відпочити і затоптали прихоплені з собою канапки. Милуючись при цьому Літнім палацом королеви Анни.
Нагадаю, що Празький Град - офіційно діюча резиденція президента Чехії... а це його справжня охорона. Не почесний караул.
Королівський сад неймовірне місце. Обов'язково заверніть сюди , якщо будете в столиці Чехії в теплу пору року.
Повернулися до Празького Граду , подивилися на процес почесної зміни караулу. Звичайна зміна відбувається щогодини, почесна кожного дня о 12:00.
Важко хлопцям... від тих натовпів туристів особливо, я думаю.
Празька почесна варта вважається однією з найбільш «модних» в світі: лаконічну і стильну форму для гвардійців придумав голлівудський дизайнер Теодор Пістек, який працював над костюмами в фільмах «Народ проти Ларрі Флінта», «Вальмонт» і т.д. У цій формі солдати вперше з'явилися на посту 15 березня 1990 року під час державного візиту федерального президента Німеччини Ріхарда Карла фон Вайцзеккера.
На хвильку заскочили на Манежну терасу.
Така собі релакс зона в Празькому граді. Тут розміщено ресторанчики, фонтан, лавки для відпочинку. Доволі непоганий вид звідси.
Швиденько пробігли крізь територію Граду ще раз. стараючись ні де не зупинятися ( до того ж нам "пощастило", значна частина території пам'ятки була на реконструкції і багато чого ми не побачили за будівельним риштуванням.
Спустилися в місто по дуже мальвничій вуличці (??) Na Opyši. По суті це просто дорога вниз від Празького граду в західному напрямку. Виглядає як коридор).
Сіли на трамвайчик і поїхали... а куди? Про це я позкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Вирушили ми туди.. а от і не на метро. Фоточку однієї зі станцій місцевого метрополітену от дуже захотілося мені показати. Метро трохи схоже на київське... по відчуттям і поїздам на деяких гілках так точно. По ціні відрізняється. Як і по способу оплати. Тут діє оплата по часу.
30 хвилин – 24 czk, на 90 хвилин – 32 czk, на 1 день – 110 czk і на 3 дні – 310 czk. Крону до гривні, як ви пам'ятаєте треба перераховувати 1:1.
Пражани вважають, що в Празі знаходиться найглибша в Європі станція метро - Náměstí Míru, яка залягає нижче позначки 53-х метрів від поверхні і має більш ніж вісімдесятиметрових ескалатор.
Влаштуємо батл з київською "Арсенальною"?
Але про метро то ліричний відступ.Ну і фотка мені подобається.
Вирушили до Празького Граду пішки. Бо жили відносно поряд. В районі Прага 6. По суті ми Собор св. Віта кожен день роздивлялися, коли вибиралися в місто.
Хороший райончик, кароч. Тихий. Особливо зранку.
Оминувши почесну варту крізь північні ворота (На території Празького Граду як і раніше знаходиться резиденція президента. Її охороняє елітний військовий підрозділ зі столітньою історією - президентська гвардія з шестисот військових - Вартових Граду (Hradni Strazy).Вперше почесний караул з'явився тут в 1918 році для охорони президента Масарика) ми потрапипили відразу до другого двору комплексу.
Зраділи дуже ( тут пройшовся Шелдон Купер з табличкою "сарказм"), бо як виявилося, Собор св. Віта (Katedrála Sv. Víta) по неділям працює лише з 12:00. Ми ж старалися, прокинулися пораніше, намагаючись осинути черги... Що ж... Черг не було). Часу чекати до полудня в нас не було також, тож вирішили обмежитися поки лише територією самого Граду, благо тут також вистачає на що подивитися.
Каплиця св. Хреста (Kaple svatého Kříže).
Побудована в 1764 році. Мала статус королівської церкви. Зараз тут знаходиться експозиція "Скарбниця Кафедрального Собору Св. Віта".
Леопольдовий фонтан (Leopoldova kašна) XVII в. (Лев'ячий або Кохловий фонтан (Kohlova kašна)
Собор св. Віта... Грандіозна споруда. До того часу як побачив геніальний витвір Гауді ( Храм святого Сімейства в Барселоні), чесно вважав це найкрасивішою з бачених мною релігійних споруд. Заворожує.
Але по неділям зранку він закритий, тож ми з Оленкою почали досліджувати територію навколо..
Доречі про квитки. В музеї і приміщення на території ми не зможете потрапити окремо. Треба вибрати один з туристичних маршрутів ( всього їх три). Вони скомпоновані мінімум з двох локацій...Взагалі таку фішку бачив лише в Празі, коли в нагрузку до того, що ти хочеш подивитися мусиш купувати прохід і туди, куди тобі не потрібно.
Більше інформації ( про ціни і взагалі про Празький Град - тут .
Це місце для черги в Собор. Зараз трохи безлюдне. Але години за три все зміниться. Зазвичай черна завертає аж до задньої частини храму.
Рожмбергський Палац(1574р). Довгий час він належав знатному чеському роду Рожмбергів. Тут проводилися бали і урочисті прийоми. За часів правління Марії Терезії в палаці відкрився Інститут шляхетних дівчат.
На площі Св. Іржи (за собором Св. Віта) знаходиться Базиліка Св. Георгія (Bazilika svatého Jiří). Це одна з найстаріших церков Чехії. Храм на честь Св. Іржи (Іржі - Георгій чешською)) на цьому місці зведений в 920 р і пізніше до нього було прибудовано будівлю самого першого чеського жіночого монастиря бенедиктинок.
У XVII столітті будівля Базиліки була доповнена капелою Св. Яна Непомуцького.
Ходимо колами ( ми це любимо, так) і кола виводять наз знову до третього двору комплексу, ще височіє неймовірний Собор.
Хоча і новий об'єктив ( купив його тоді саме під Прагу), але все одно в кадр Собор св. Віта не влазить. Він величезний...
Деталі його фасаду можна годинами роздивлятися.
Пам'ятник св Георгію ( тому, який Іржі, ага), на задньому ж плані височіє обеліск з цільного шматка граніту . Його називають Моноліт Плечника (по імені автора). Передбачалося, що обеліск буде більшого розміру, але при транспортуванні він був пошкоджений, і довелося увінчати художні уламки золотою пірамідою.
Ще кілька фрагментів, які дуже органічно вписані в загальний ансамбль цього місця.
Аж тут відкрили сади ( 10:00) і ми радісно і задорно посунули з Оленкою спочатку до так званих "Південних садів". Це загальна назва для декількох парків за південною стіною Празького Граду.
Першим з них в 1562 році був закладений Райський сад (Rajská zahrada). Ерцгерцог Фердинанд Тірольський побажав розбити перед власною резиденцією красивий парк для особистого користування. Для облаштування ландшафту і посадки рослин на південний схил Градчанського пагорба завезли тисячі тонн родючого грунту. Головним садівником ерцгерцога став знаменитий ботанік Маттіолі.
Сад на валах.
Цей парковий комплекс існує з середини XVIII століття. Спочатку на місці Саду на Валах (Zahrada Na Valech) була тільки вузька зелена алея, яка з'єднувала Райський сад з бастіоном східних укріплень Граду. У XIX столітті це був уже повноцінний парк, спланований в строгому англійському стилі. У XX столітті його повністю реконструював Йозеф Плечник.
Гартіговській сад ( до нього ми не потрапили, бо вхід був закритий, він знаходиться, власне, під Райським садом, терасою нижче) .
Сад був заснований Ізабеллою Амелією Свіховской з роду сім'ї Салма-Нойбург і реконструйований в стилі бароко графом Гардігом в 1720 році. Сьогоднішній вигляд парку зберігся після реконструкції 1965 року , виконаної за планом Адольфа Бенса.
Гардіговскій сад складається з двох невеликих терас, які тягнуться нижче підпірної стіни Саду На Валах. Тераси з'єднуються сходами. У центрі стоїть бароковий Музичний павільйон. На території можна побачити кілька статуй роботи Антоніна Брауна.
Але найголовніше тут - це види на Прагу...
Фотка зроблена спеціально для хейтерів, що кричать про кронування дерев.
Прагазеленбуд! Що ти твориш! Ми ж всі ботаніки і знаємо, що так не можна!
Помилувавшись на види Старого міста ми вирушили до Королівського саду.
У зеленому кільці, що оточує сучасний Град, найбільшим , найяскравішим і найбільш вражаючим по праву вважається Королівський сад (Kralovska zahrada), заснований Фердинандом I в 1534 році. Його початкове оформлення було витримано в дусі італійського Відродження. Перший проект планування саду розробив Джованні Спатія.
У Королівському саду, вперше в історії чеського садівництва, висадили не лише кущі та дерева, характерні для помірної кліматичної зони. Тут стали культивувати флору тропічних лісів: цитрусові, інжир і мигдаль, теплолюбні сорти винограду. В саду побудували оранжерею, виростили безліч видів троянд, посадили перші в Чехії тюльпани - з цибулин, подарованих правителем Туреччини. Протягом століть тут з'являлися нові скульптури, виникали різноманітні малі архітектурні форми. Зараз це неймовірної краси симбіоз природи і архітектури.
Вгаладаєте що за будівля?
Це Мячовна (Míčovna). Будівля, побудована для гри в м'яч. 1569 рік.
Горизонт не завалено.
Сучасна Оранжерея - найновіша будівля Королівського саду, вона відразу ж привертає увагу своїм сучасним дизайном. Оранжерея являє собою засклений тубус довжиною майже 90 м, утримуваний конструкцією з нержавіючої сталі - проект був запропонований в 1999 р архітектором Евою Іржічной.
Заплатили по 30 крон, зайшли в середину. Потрапили в світ орхідей.
Їх тут дуже багато. Різного розміру, різних кольорів. Шкода, що фотографії не передають запахи...
З Королівського саду доволі фотогінічний вид на Собор.
Прогулючись доріжками саду надибали такий от "привіт" з минулого.
Лавки... їх я дуже люблю фоткати). Особливо оригінальні.
На лавці ж ( не на тій, що на фото) присіли відпочити і затоптали прихоплені з собою канапки. Милуючись при цьому Літнім палацом королеви Анни.
Нагадаю, що Празький Град - офіційно діюча резиденція президента Чехії... а це його справжня охорона. Не почесний караул.
Королівський сад неймовірне місце. Обов'язково заверніть сюди , якщо будете в столиці Чехії в теплу пору року.
Повернулися до Празького Граду , подивилися на процес почесної зміни караулу. Звичайна зміна відбувається щогодини, почесна кожного дня о 12:00.
Важко хлопцям... від тих натовпів туристів особливо, я думаю.
Празька почесна варта вважається однією з найбільш «модних» в світі: лаконічну і стильну форму для гвардійців придумав голлівудський дизайнер Теодор Пістек, який працював над костюмами в фільмах «Народ проти Ларрі Флінта», «Вальмонт» і т.д. У цій формі солдати вперше з'явилися на посту 15 березня 1990 року під час державного візиту федерального президента Німеччини Ріхарда Карла фон Вайцзеккера.
На хвильку заскочили на Манежну терасу.
Така собі релакс зона в Празькому граді. Тут розміщено ресторанчики, фонтан, лавки для відпочинку. Доволі непоганий вид звідси.
Швиденько пробігли крізь територію Граду ще раз. стараючись ні де не зупинятися ( до того ж нам "пощастило", значна частина території пам'ятки була на реконструкції і багато чого ми не побачили за будівельним риштуванням.
Спустилися в місто по дуже мальвничій вуличці (??) Na Opyši. По суті це просто дорога вниз від Празького граду в західному напрямку. Виглядає як коридор).
Сіли на трамвайчик і поїхали... а куди? Про це я позкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
