Про Золочів
Tuesday, 1 January 2019 14:59![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerОй битая дороженька аж до Золочева,
Я упала я в помиї ґівка богачева.
Ой дайти же, пане брате, до богачє знати,
Най приїде я з помиїв ґівку викигати.
Я упала я в помиї ґівка богачева.
Ой дайти же, пане брате, до богачє знати,
Най приїде я з помиїв ґівку викигати.
А розкажу но я вам сьогодні про Золочів
В це невеличке містечко неподалік Тернополя ( хоча область вже Львівська) ми потрапили не випадково. На то було дві причини.
Ми їхали на фестиваль Файне місто і квитків саме доТернополя не було, а якби і були, то все одно виходити з поїзду о 3 ранку не айс. Це чи додаткову ніч бронювати в готелі, чи сонамбулами ходити цілий день.
Вирішили походити сонамбулами, але поглядіти щось нове ( Тернопіль то обходжений вже багато разів).
Отож пів на п'яту ранку і ми вивалюємося на станції Злочів ( саме так і називається, без "о").
Вокзальчик виявився доволі акуратним і чистеньким.
На вулиці тільки-тільки почало світати, як ми посунули в місто . Знайомитися.
Неподалік від вокзалу знаходиться Храм Блаженного Миколая Чарнецького. Доволі такий фотогенічний, хоч і новобудова. Не сфоткав, бо зі світлом було бяда. Подумав пізніше зайду. Ага.. Три рази прям поряд проходив.
Тож фотографувати я почав вже тільки в парку "Здоров'я".
Культурне місце). Тоді парк виглядав трошки підзакинутим, але він повністю переритий був. Ремонтували. Цікаво, що зробили.
Саме ж містечко виявилося дуже чистим і вхоженим. Зелені вулички, гарні хідники. Видно. що громада робить для себе.
Ми ж посунули до основної місцевої атракції - Золочівського замку.
Звісно ж замок виявився зачиненим. Рано, то зрозуміло. Але відкривався він аж об 11:00 ( орієнтованість на туристів!) ... стільки часу в нас чекати не було. Тож просто походили навколо стін. Пофоткав трохи.
От що говорить про замок Вікіпедія:
Замок був зведений у 1634 році як оборонна фортеця на кошти Якуба Собеського, батька короля Речі Посполитої Яна III Собеського, за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та ровами з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в'їзної вежі розміщений Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була система каналізації, яка збереглася до наших днів.
Замок є зразком оборонної споруди неоголландського типу і належить до пам'яток типу «palazzo in fortezzo» (палац у фортеці), тобто поєднує функції оборони та житла.
Оборонні споруди Золочівського замку — це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст — реконструкція.
У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, Великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.
В'їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.
Полазили трошки навколо - і досить.
По вулиці В'ячеслава Чорновола посунули в сторону центру міста. В надії знайти місце, де б можна було поснідати.
На початку вулиці упорядковано джерело. Пити не ризикнули, але вмилися. Вода крижана. Виглядає чистою).
Поряд знаходиться Золочівська районна державна адміністрація, тож місцина тут майже як у Європах). Газончик зелений. Красиво все.
Пам'ятник Борцям за волю України.
Народний дім ( хто не в курсі. то на Західній україні - це типу будинку культури в невеличких містечках) доволі підгулявший, але працюючий. Афіші вісять.
Звідси вже недалечко пройтися ( по вулиці Героїв УПА) і ми у центрі.
Підійшли до однієї з найкрасивіших будівель міста - Костелу Успіння пресвятої Богородиці, що був зведений у 1726 році.
Вирішили поснідати тим, що навезли з собою. Носити легше буде, та і знайти якусь відкриту у таку рань кав'ярню здавалося малоймовірним. Присіли на лавки біля костелу. Перекусили.
Посунули далі.
Центр Золочева дуже сподобався. Видно, що люди люблять своє місто і дбають про нього. От би грошей трошки побільше і підремонтувати фасади...
Це фото - квінтесенція Золочева. Бідненько, але чистенько.
Зустріли красеня. Красеню дуже пощастило, що в нас залишалася ряжанка. Не на правах реклами)).
Церква воскресіння Господнього в Золочеві.
Монастир Чесного Хреста Св. Дам`яна (УГКЦ) . Явно не бідує монастир.
Будинок Золочівської міської ради
Поряд крутий ретрокіоск " Преса".
І пам'ятник В'ячеславу Чорноволу.
І будиночки тут навколо нічого такі).
Тут, вибачте за подробиці, захотілося в туалет.
От реально, що робити в таких маленьких містечках? У великих містах багато кафе, накрайняк є різні торгові центри... в селах все просто і природньо.. а що робити в отаких от маленьких містечках. В центрі. З щільною забудовою?)
В центрі Золочева несподівано знайшовся громадський туалет. Правда платний... правда працює з 9 до 16.. але він є, йопте!
Наша ( моя особливо) радість була, правда недовгою. Бо касир ( чи як там назвати доглядача) на роботу ходить явно пунктуально.. потусивши до 9:15 і так і не дочевшись його ( її) ми вирушили на пошуки).
Знайшли прикольний фонтан...
... шикарні двері...
... просто побродили підворітнями))... нє, нуачо?!
Вихід знайшовся несподівано). Лікарня!) А саме поліклінічне відділення Золочівської центральної районної лікарні.
Ну і що. що туалет на дворі, ну і що що він страшненький?.. Проте він відчинений і вода з папером є.
Ну і так.. тут я вже зміг спокійно оцінити красу будівлі)))... Історичненько. І підремонтовано.
Жити стало краще і ми потулили гуляти далі. Посунули вулицею Романа Шухевича.
Симпатичненько тут. Зелено.
Заглянули і пофоткали церкву св. Миколая.
З Шухевича повернули на Бандери. Грубо кажучи, обійшли центр міста по колу.
Цікаві штуки тут можна побачити.
Пам'ятник Шевченку. Доволі стандартний).
В Золочеві, наприклад, народився Нобелевський лоуреат.
Залишки історичної вивіски.
Знову завернули в центр на пішохідну вулицю Шашкевича.
Коло замкнулося. Тут ми вже ходили).
Посовалися ще трошки вуличками заглядаючи в кожну підворітню)). Відношення людей порадувало своєю різноманітністю.
Коли ми зайшли до цієї арки який місцевий сантехнік нам зрадів і почав розказувати про місто).
А звідси нас вигнали, бо це виявалася територія якоїсь швейної фабрики)).
Будівлі тут, звичайно, в "чудовому" стані...
Посунули вже в сторону автостанції. Вона недалеко від центру, коль чо, і доволі далеко від залізничної станції. По суті вони на різних кінцях міста. Це вам для інформації.
Купили квиточки в Тернопіль ( приблизно по 40 грн).. посовалися трохи станцією... Ну як станція... базар з парковкою для автобусів.. Особливо порадували туалети).
Ну а далі був фестиваль. Разок вибралися в Тернопіль, потрапили на нестандартну екскурсію.. але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Ми їхали на фестиваль Файне місто і квитків саме доТернополя не було, а якби і були, то все одно виходити з поїзду о 3 ранку не айс. Це чи додаткову ніч бронювати в готелі, чи сонамбулами ходити цілий день.
Вирішили походити сонамбулами, але поглядіти щось нове ( Тернопіль то обходжений вже багато разів).
Отож пів на п'яту ранку і ми вивалюємося на станції Злочів ( саме так і називається, без "о").
Вокзальчик виявився доволі акуратним і чистеньким.
На вулиці тільки-тільки почало світати, як ми посунули в місто . Знайомитися.
Неподалік від вокзалу знаходиться Храм Блаженного Миколая Чарнецького. Доволі такий фотогенічний, хоч і новобудова. Не сфоткав, бо зі світлом було бяда. Подумав пізніше зайду. Ага.. Три рази прям поряд проходив.
Тож фотографувати я почав вже тільки в парку "Здоров'я".
Культурне місце). Тоді парк виглядав трошки підзакинутим, але він повністю переритий був. Ремонтували. Цікаво, що зробили.
Саме ж містечко виявилося дуже чистим і вхоженим. Зелені вулички, гарні хідники. Видно. що громада робить для себе.
Ми ж посунули до основної місцевої атракції - Золочівського замку.
Звісно ж замок виявився зачиненим. Рано, то зрозуміло. Але відкривався він аж об 11:00 ( орієнтованість на туристів!) ... стільки часу в нас чекати не було. Тож просто походили навколо стін. Пофоткав трохи.
От що говорить про замок Вікіпедія:
Замок був зведений у 1634 році як оборонна фортеця на кошти Якуба Собеського, батька короля Речі Посполитої Яна III Собеського, за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та ровами з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в'їзної вежі розміщений Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була система каналізації, яка збереглася до наших днів.
Замок є зразком оборонної споруди неоголландського типу і належить до пам'яток типу «palazzo in fortezzo» (палац у фортеці), тобто поєднує функції оборони та житла.
Оборонні споруди Золочівського замку — це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст — реконструкція.
У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, Великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.
В'їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.
Полазили трошки навколо - і досить.
По вулиці В'ячеслава Чорновола посунули в сторону центру міста. В надії знайти місце, де б можна було поснідати.
На початку вулиці упорядковано джерело. Пити не ризикнули, але вмилися. Вода крижана. Виглядає чистою).
Поряд знаходиться Золочівська районна державна адміністрація, тож місцина тут майже як у Європах). Газончик зелений. Красиво все.
Пам'ятник Борцям за волю України.
Народний дім ( хто не в курсі. то на Західній україні - це типу будинку культури в невеличких містечках) доволі підгулявший, але працюючий. Афіші вісять.
Звідси вже недалечко пройтися ( по вулиці Героїв УПА) і ми у центрі.
Підійшли до однієї з найкрасивіших будівель міста - Костелу Успіння пресвятої Богородиці, що був зведений у 1726 році.
Вирішили поснідати тим, що навезли з собою. Носити легше буде, та і знайти якусь відкриту у таку рань кав'ярню здавалося малоймовірним. Присіли на лавки біля костелу. Перекусили.
Посунули далі.
Центр Золочева дуже сподобався. Видно, що люди люблять своє місто і дбають про нього. От би грошей трошки побільше і підремонтувати фасади...
Це фото - квінтесенція Золочева. Бідненько, але чистенько.
Зустріли красеня. Красеню дуже пощастило, що в нас залишалася ряжанка. Не на правах реклами)).
Церква воскресіння Господнього в Золочеві.
Монастир Чесного Хреста Св. Дам`яна (УГКЦ) . Явно не бідує монастир.
Будинок Золочівської міської ради
Поряд крутий ретрокіоск " Преса".
І пам'ятник В'ячеславу Чорноволу.
І будиночки тут навколо нічого такі).
Тут, вибачте за подробиці, захотілося в туалет.
От реально, що робити в таких маленьких містечках? У великих містах багато кафе, накрайняк є різні торгові центри... в селах все просто і природньо.. а що робити в отаких от маленьких містечках. В центрі. З щільною забудовою?)
В центрі Золочева несподівано знайшовся громадський туалет. Правда платний... правда працює з 9 до 16.. але він є, йопте!
Наша ( моя особливо) радість була, правда недовгою. Бо касир ( чи як там назвати доглядача) на роботу ходить явно пунктуально.. потусивши до 9:15 і так і не дочевшись його ( її) ми вирушили на пошуки).
Знайшли прикольний фонтан...
... шикарні двері...
... просто побродили підворітнями))... нє, нуачо?!
Вихід знайшовся несподівано). Лікарня!) А саме поліклінічне відділення Золочівської центральної районної лікарні.
Ну і що. що туалет на дворі, ну і що що він страшненький?.. Проте він відчинений і вода з папером є.
Ну і так.. тут я вже зміг спокійно оцінити красу будівлі)))... Історичненько. І підремонтовано.
Жити стало краще і ми потулили гуляти далі. Посунули вулицею Романа Шухевича.
Симпатичненько тут. Зелено.
Заглянули і пофоткали церкву св. Миколая.
З Шухевича повернули на Бандери. Грубо кажучи, обійшли центр міста по колу.
Цікаві штуки тут можна побачити.
Пам'ятник Шевченку. Доволі стандартний).
В Золочеві, наприклад, народився Нобелевський лоуреат.
Залишки історичної вивіски.
Знову завернули в центр на пішохідну вулицю Шашкевича.
Коло замкнулося. Тут ми вже ходили).
Посовалися ще трошки вуличками заглядаючи в кожну підворітню)). Відношення людей порадувало своєю різноманітністю.
Коли ми зайшли до цієї арки який місцевий сантехнік нам зрадів і почав розказувати про місто).
А звідси нас вигнали, бо це виявалася територія якоїсь швейної фабрики)).
Будівлі тут, звичайно, в "чудовому" стані...
Посунули вже в сторону автостанції. Вона недалеко від центру, коль чо, і доволі далеко від залізничної станції. По суті вони на різних кінцях міста. Це вам для інформації.
Купили квиточки в Тернопіль ( приблизно по 40 грн).. посовалися трохи станцією... Ну як станція... базар з парковкою для автобусів.. Особливо порадували туалети).
Ну а далі був фестиваль. Разок вибралися в Тернопіль, потрапили на нестандартну екскурсію.. але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то повернете собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то повернете собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
