Про Прагу. Частина друга. Туристичними тропами
Sunday, 2 December 2018 10:53![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerСтрічай мене, забутого, у гості
На Карловім... на калиновім мості.
Ох, тьохнули в ціфрованій боклазі
Три солов’ї, пробуджені у Празі.
На Карловім... на калиновім мості.
Ох, тьохнули в ціфрованій боклазі
Три солов’ї, пробуджені у Празі.
Про Прагу. Частина перша. Місто мрій
Вийшли, нарешті, на Карлов міст. Ну і пішли.. стандартними туристичними шляхами.
Гуляти тут в кінці квітня, за чудової погоди, ближче до обіду ( коли всі , навіть найлінивіші туристи вже попрокидалися) - заняття для безстрашних. І явно не таких мізантропів, як ми з Оленкою.
Як співав Прозоров : "Поряд зі мною йде смерть, я не один"....
А на мосту життя кипить, так. Пробігли його з максимальною швидкістю. Ні. сюди ми ще повернемося, але потім. Рано вранці, коли людей тут буде поменше.
Але трохи зафіксував цей туристичний фурор).
Звичайно ж з мосту фантастичні види...
Але окрім цього готуйтеся побачити багато різних митців. Художників, музикантів...
...жебраків , думаю, тут також можна віднести до артистів. Дуже гарно грають. От за собак , яких вони експлуатують, я б використовував міст за призначенням. Тобто скинував цих товаришів з мосту у Влтаву.
Карлсона і Малиша ще побачили...
Але в основному ви побачите натовпи китайських і кацапських туристів.
Швиденько перебігли міст, глянули на Базиліку святого Франціска Ассізького (Kostel svatého Františka z Assisi)
Полюбувалися Церквою святого Салватора (Kostel Nejsvětějšího Salvátora).
Захоплено подивилися на Староміську мостову вежу (Staroměstská mostecká věž).
І побігли в сторону Староміської площі, чесно намагаючись триматися безлюдних вулиць)
По дорозі завернули в якусь кафешку. Пообідали гуляшем. Який виявився таким собі, тож рекламувати місце не буду.
Побродили трохи навколо головної площі міста...
Староміська площа зустріла традиційнами натовпами туристів і ремонтом ратуші. Ремонт став несподіванкою, багато розказував Оленці про астрономічний годинник, але він зараз був захований за риштуванням. На режу також не піднімалися. Залишили " на потім". Звичайно ж, ніфіга не повернулися). Ніколи так не робіть).
Але площа прекрасна і без Ратуші...
А залипати, дивлячись на Тинський храм (Chrám Matky Boží před Týnem) я можу довго... фантастична споруда...
Пам'ятник Яну Гусу і Церква Святого Миколая .
Звичайно ж на площі купа різних атракцій, щоб допомогти туристам позбавитись грошиків). Але позитивно все).
Мої улюблені люди-статуї.
І дітям не нудно.
Фактурний дідусь.
Але на довго на площі ми не затрималися. завернули в переплетіння вуличок і почали просто брожити прекрасним містом.
Зайшли в Костел св Якуба (Kostel svatého Jakuba Většího) ... Вражає.
Почало сонечко припікати. Купили два літри знаменитої Кофоли , продовжили бродити.
Приємно мені було пізнавати місця, де я вже був в минулий свій приїзд до столиці Чехії. Приємно було показувати їх Оленці.
Забавно, але так само, два роки до того я сидів на лавці біля Костелу святого Кастула (Kostel sv. Haštala) і відпочивав). Тепер от вдвох розвалилися, попиваючи Кофолу.
Перепочивши, рушили в сторону Влтави. Як завжди вибирали незвичні шляхи). На незвичних шляхах красиво. І безлюдно.
А ще незвичні шляхи вивели нас до Анезького монастиря ( Klášter sv. Anežky České).
Кляштор є частиною НАціональної галереї .
Офіційно тут представлено мистецтво середньовіччя Богемії та країн центральної Європи, але і сучасному мистецтву тут знайшлося місце.
Вхід в сам музей виявився безкоштовним, тож вирішили звернути. І не пожалкували.Несподівано крута експозиція. Багато чого можна пошупати, помацати, понюхати. Людей мало, прохолодно, прекрасна архітектура)... Підвисли на годинку бродячи старовинними залами.
Але вода манить людей.. от і ми покинули прохолодні чередньовічні стіни і почунули до набережної Влтави...
Але то вже зовсім інша історія. яку я розкажу пізніше. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Як співав Прозоров : "Поряд зі мною йде смерть, я не один"....
А на мосту життя кипить, так. Пробігли його з максимальною швидкістю. Ні. сюди ми ще повернемося, але потім. Рано вранці, коли людей тут буде поменше.
Але трохи зафіксував цей туристичний фурор).
Звичайно ж з мосту фантастичні види...
Але окрім цього готуйтеся побачити багато різних митців. Художників, музикантів...
...жебраків , думаю, тут також можна віднести до артистів. Дуже гарно грають. От за собак , яких вони експлуатують, я б використовував міст за призначенням. Тобто скинував цих товаришів з мосту у Влтаву.
Карлсона і Малиша ще побачили...
Але в основному ви побачите натовпи китайських і кацапських туристів.
Швиденько перебігли міст, глянули на Базиліку святого Франціска Ассізького (Kostel svatého Františka z Assisi)
Полюбувалися Церквою святого Салватора (Kostel Nejsvětějšího Salvátora).
Захоплено подивилися на Староміську мостову вежу (Staroměstská mostecká věž).
І побігли в сторону Староміської площі, чесно намагаючись триматися безлюдних вулиць)
По дорозі завернули в якусь кафешку. Пообідали гуляшем. Який виявився таким собі, тож рекламувати місце не буду.
Побродили трохи навколо головної площі міста...
Староміська площа зустріла традиційнами натовпами туристів і ремонтом ратуші. Ремонт став несподіванкою, багато розказував Оленці про астрономічний годинник, але він зараз був захований за риштуванням. На режу також не піднімалися. Залишили " на потім". Звичайно ж, ніфіга не повернулися). Ніколи так не робіть).
Але площа прекрасна і без Ратуші...
А залипати, дивлячись на Тинський храм (Chrám Matky Boží před Týnem) я можу довго... фантастична споруда...
Пам'ятник Яну Гусу і Церква Святого Миколая .
Звичайно ж на площі купа різних атракцій, щоб допомогти туристам позбавитись грошиків). Але позитивно все).
Мої улюблені люди-статуї.
І дітям не нудно.
Фактурний дідусь.
Але на довго на площі ми не затрималися. завернули в переплетіння вуличок і почали просто брожити прекрасним містом.
Зайшли в Костел св Якуба (Kostel svatého Jakuba Většího) ... Вражає.
Почало сонечко припікати. Купили два літри знаменитої Кофоли , продовжили бродити.
Приємно мені було пізнавати місця, де я вже був в минулий свій приїзд до столиці Чехії. Приємно було показувати їх Оленці.
Забавно, але так само, два роки до того я сидів на лавці біля Костелу святого Кастула (Kostel sv. Haštala) і відпочивав). Тепер от вдвох розвалилися, попиваючи Кофолу.
Перепочивши, рушили в сторону Влтави. Як завжди вибирали незвичні шляхи). На незвичних шляхах красиво. І безлюдно.
А ще незвичні шляхи вивели нас до Анезького монастиря ( Klášter sv. Anežky České).
Кляштор є частиною НАціональної галереї .
Офіційно тут представлено мистецтво середньовіччя Богемії та країн центральної Європи, але і сучасному мистецтву тут знайшлося місце.
Вхід в сам музей виявився безкоштовним, тож вирішили звернути. І не пожалкували.Несподівано крута експозиція. Багато чого можна пошупати, помацати, понюхати. Людей мало, прохолодно, прекрасна архітектура)... Підвисли на годинку бродячи старовинними залами.
Але вода манить людей.. от і ми покинули прохолодні чередньовічні стіни і почунули до набережної Влтави...
Але то вже зовсім інша історія. яку я розкажу пізніше. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
