Про Дніпро. Частина перша. Світанок
Wednesday, 18 July 2018 21:28![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerНебо над Дніпром –
Хто без тебе я?
Небо над Дніпром,
Кличе кров моя!
Хто без тебе я?
Небо над Дніпром,
Кличе кров моя!
В Дніпро я потрапив по роботі.
Мій потяг прибував сюди о 5 ранку, зустріч було призначено на 9, тож часу в мене було завались.
Вирішив використати його прогулявшись набережною...
Перейшовши пішоходним мостом над коліями вокзалу, і далі трошки поблукавши ( я без цього не можу) промзоною вийшов до берегу Дніпра ( того який річка) в дуже правильний час. Якраз втрапив на світанок.
Небо було затягнуто хмарами, що не дуже мене здивувало. Бо я завжди привожу з собою дощ ). От і цього разу він невдовзі почав моросити.
А поки я рушив набережною Благо вийшов на самому початку її. Біля Річкового вокзалу.
Сама будівля ж Річкового вокзалу виглядає страшнувато... Хоча он якийсь прогулянковий катер стоїть.
Набережна як така ще не почалася. Вона починається трохи далі, за недобудованим готелем.
Все мрію якось туди видертися. Але завжди з часом не виходить.
Відомий ресторан "Поплавок". Один з символів Дніпра, як на мене.
Але головним цього ранку був прекрасний і величний Дніпро...
Зустрів трошки рибалок. І графіті. Графіті мені цікавіші за рибалок).
Панно зроблене з кришечок від пластикових пляшок. Вражає.
Ну і ось таке ще мистецтво.
Ну і взагалі...
Далі почалася впорядкована набережна. Може з повною впевненістю сказати, що набережна Дніпра в Дніпрі класна. Не заставлена МАФами, ресторанчики красиво ховаються, багато зелені, клумб, лавок. Позитив позитивний кароч.
Не знаю, чи підлягає під декомунізацію, але стоїть ось тут пам'ятник Василю Маргелову, засновнику десанту , як роду військ.
Хоча огорожа нова, з тризубами.
Храм собору святого Іоанна Предтечі
Сонце все вище, періодично пускається невеличкий дощик. Але світло красиве.
Центральний міст.
От тут і проявляється, те, що не все так райдужно. Як казала моя бабуся " Танцювали, танцювали і не вклонилися".
Трохи новобудов... враження двояке...
Цікава от така штука) Мед Макс одобряє.
Дивна штука ця "Куля бажань". Не зовсім розумію символіз її, але симпатична).
Дощик посилювався, але діватися все одно не було куди.
Пішохідний міст на Монастирський острів.
Церква св. Миколая на острові. Взагалі церкв присвячених цьому святому я бачив найбільше в своєму житті).
Бо то покровитель правильних професій).
Часу йти на острів в мене вже не було. Робота кликала. Трошки пройшовся далі набережною, пофоткав...
Неймовірний Мерефо-Херсонський міст. Спражній шедевр. Можливо колись буде час роздивитися поближче його.
Місце для фотографування молодят. Було. Сплюндровано "тутбуввасями" і рекламою наркотиків. Реклами наркотиків в місті взагалі багацько((. Бяда...
Хочеться, звичайно, на острів, але зараз мені в іншу сторону.
Поки виходив на вулицю, з якої, як мені здавалося, буде легше викликати таксі - надивився на все різноманіття архітектури).
А далі "UBER", Донецьке шосе, робота, яка виїла мозок.. В місто я повернувся вже понад вечір. Але про то наступного разу. Не перемикайтеся, буде цікаво.
Небо було затягнуто хмарами, що не дуже мене здивувало. Бо я завжди привожу з собою дощ ). От і цього разу він невдовзі почав моросити.
А поки я рушив набережною Благо вийшов на самому початку її. Біля Річкового вокзалу.
Сама будівля ж Річкового вокзалу виглядає страшнувато... Хоча он якийсь прогулянковий катер стоїть.
Набережна як така ще не почалася. Вона починається трохи далі, за недобудованим готелем.
Все мрію якось туди видертися. Але завжди з часом не виходить.
Відомий ресторан "Поплавок". Один з символів Дніпра, як на мене.
Але головним цього ранку був прекрасний і величний Дніпро...
Зустрів трошки рибалок. І графіті. Графіті мені цікавіші за рибалок).
Панно зроблене з кришечок від пластикових пляшок. Вражає.
Ну і ось таке ще мистецтво.
Ну і взагалі...
Далі почалася впорядкована набережна. Може з повною впевненістю сказати, що набережна Дніпра в Дніпрі класна. Не заставлена МАФами, ресторанчики красиво ховаються, багато зелені, клумб, лавок. Позитив позитивний кароч.
Не знаю, чи підлягає під декомунізацію, але стоїть ось тут пам'ятник Василю Маргелову, засновнику десанту , як роду військ.
Хоча огорожа нова, з тризубами.
Храм собору святого Іоанна Предтечі
Сонце все вище, періодично пускається невеличкий дощик. Але світло красиве.
Центральний міст.
От тут і проявляється, те, що не все так райдужно. Як казала моя бабуся " Танцювали, танцювали і не вклонилися".
Трохи новобудов... враження двояке...
Цікава от така штука) Мед Макс одобряє.
Дивна штука ця "Куля бажань". Не зовсім розумію символіз її, але симпатична).
Дощик посилювався, але діватися все одно не було куди.
Пішохідний міст на Монастирський острів.
Церква св. Миколая на острові. Взагалі церкв присвячених цьому святому я бачив найбільше в своєму житті).
Бо то покровитель правильних професій).
Часу йти на острів в мене вже не було. Робота кликала. Трошки пройшовся далі набережною, пофоткав...
Неймовірний Мерефо-Херсонський міст. Спражній шедевр. Можливо колись буде час роздивитися поближче його.
Місце для фотографування молодят. Було. Сплюндровано "тутбуввасями" і рекламою наркотиків. Реклами наркотиків в місті взагалі багацько((. Бяда...
Хочеться, звичайно, на острів, але зараз мені в іншу сторону.
Поки виходив на вулицю, з якої, як мені здавалося, буде легше викликати таксі - надивився на все різноманіття архітектури).
А далі "UBER", Донецьке шосе, робота, яка виїла мозок.. В місто я повернувся вже понад вечір. Але про то наступного разу. Не перемикайтеся, буде цікаво.
