Про Koktebel Jazz Festival

[falkoner]

Колихає хвиля
У нічному морі,
Мов колиску, сейнер,
І на щоглах зорі

Це багато в чому був знаковий фестиваль. До цього як ніколи не був на Jazz Koktebel, до цього я ніколи не був в Чорноморську, до цього я ніколи не купував квитки на музичні фестивалі).

Я не мав акредитації, квитками зарання не обзавівся, тож довелося розбиратися вже в процесі. Вже в поїзді Оленка сказала мені, що абонементи на фестивалі продаватися не будуть і мені потрібно купити квиток прямо зараз. Довелося купувати переплативши 65 грн комісії посереднику. І знаєте що?) Звичайно ж абонементи на фестивалі продавали. І за ціною навіть не дорожчою, ніж в останні дні передпродажу.
Не люблю коли так обманюють.
Це власне, єдине що можна закинути оргам в мінус.
Так як акредитації я не мав, то і фоткав виключно за внутрішньою потребою, потреба більше розповсюджувалася на Чорноморськ і Одесу ( про то будуть наступні пости) , фоток самого фесту небагато.
Манав я таскати камеру, коли навколо море, сонце, Таїровські вина і звичайно ж чудова музика.



Жили ми в платному наметовому містечку, що знаходилося на території санаторію "Чайка". Квиток туди коштував 320 грн, але ціна того вартувала. Хороша питна вода, чисті туалети з папером, ГАРЯЧІ душі, реальна охорона ... я навіть не боявся залишати телефон на зарядці без нагляду.
Місце правда не надто пристосовано для наметів, стадіон все таки. Проте завдяки Каті, яка поставила наш намет на день раніше, ми насолоджувалися тінню набагато більше інших фестивальників.





Сам же санаторій трохи підгулявший. Більше того, він відмирає...







Головною фішкою, як на мене є пересохлий фонтан, з крокодилом.



Тобто тим, що колись було крокодилом.







Це при тому, що санаторій належить Іллічавському судоремонтному заводу, основному і найбільшому підприємству міста. Ще раз доводить, як на мене, необхідність приватизації. В усього має бути конкретний власник.



До пляжика , де власне і відбувався фестиваль зовсім недалеко, трошки спуститися сходами.







Я не буду акцентувати увагу на музичній складовій фестивалю.Все одно фоток нема. Скажу просто, музика була суперська. Але головне на фестивалі все ж таки атмосфера. Слухати джаз , валяючись на пісочку - відчуття не передати. Дуже жалкую, що не потрапив на Koktebel Jazz Festival, поки він ще проходив в Коктебелі. Вірю, що невдовзі поїду в український Крим слідом за фестивалем.

А ще у Koktebel Jazz найкрасивіша фестивальна сцена, що я бачив. На вітрильник схожа, правда?





Кораблі з вітрилами на березі , кораблі без вітрил на рейді.





Кораблі з вітримами на прокат)



Пляж був відкритий для всіх приблизно години до третьої дня, всі бажаючі могли слухати виступи на OPEN STAGE, потім охорона просила звільнити всіх пляж, робилося прибирання і на вечірні концерти  пускали лише за фестивальними браслетами.



Чи не єдинець виконавець, кого я сфоткав. Mamanet





Про ціни на фестивалі. Вище середнього, але не захмарні. Пиво 40 грн, шаурма яка небуть 40-70, кава 10-20.



Публіка на фестивалі також особлива, з іншими фестивалями не порівняти. Школота і панки ( нічого не маю проти них, просто констатую факт) відсутні як факт, багато дорослих людей, багато хіпстерів і іншіх "просвітльонних". Такий собі богемний сейшн. Танці на пляжі тут сприймаються як виняток, зазвичай нарід просто валяється під сценою.







Фестиваль дуже сподобався ( може тому, що я там не працював, а відпочивав), хочеться ще. Але можливо то просто потреба моря...





Чотири дні пролетіли якось надто швидко. Чи буде зустріч в наступному році з Koktebel Jazz Festival я не знаю, але прагнутиму.

Comments

[alert_ua]

Класні фотки. І взагалі приємно згадати, хоч в мене все було інакше, але я тому дуже рада