Про Atlas Weekend. День 3 і 4.

[falkoner]

Давай разворотим этот ебаный мир,
в котором на деньги играют людьми!
Ты вместе с твоими друзьями пойдешь до конца!
Здесь наши - ты слышишь? - стучат в унисон сердца!

Напишу про третій і четвертий день фестивалю Atlas Weekend 2017 в одному пості, бо так складося, що кожен з них фоткав мало з різних причин.

Третій день фестивалю відбувався в п'ятницю, і природньо, що я на нього приїхав доволі пізно, бо на роботі як завжди в цей день мегазавали.
Встиг, правда на щиру і безпосередню Соню Сотник.



Публіка на Соню прийшла дуже різноманітна.



Послухали з Оленкою трохи і пішли глянути, що ж там за John Newman такий на головній сцені.
З афіш півроку на нас дивився такий гламурний хлопчик в рокабільному стилі.
Спочтку подумав що він з гітарою. Але як не дивно, з гітарою виявився просто гітарист).



Сама ж зірка виявилася таким собі повненьким чувачком. В Фб жартували з цього приводу " Подивився фотозвіти з John Newman і Nothing But Thieves і зрозумів, що я знаходжуся в ахуєнній формі))".
Але співає круто. Попса звичайно, але дуже якісна. А як він тримає зал... ЖАрти жартами, але не даремно він зірка світового масштабу.



Народ самовіддано витанцьовував.



А я.. от тільки не кажіть нікому. Я потрапив на Полозкову. Так , сидів і слухав Полозкову.






Правда, я був не один. Компанія в мене підібралася доволі непогана).





Махнулися трохи на West stage. Ностальгнули трохи, послухали Brainstorm. Власне, ми хотіли почути єдину пісеньку яку знали ( ви її теж знаєте, думаю), але хоризма, щирість і посмішка Ренарса затримала наст трохи довше, ніж ми сподівалися.





Сходили трошки Каданова послухали. Мало не полетіли в космос...



А далі було трохи казки. Спочатку було трохи казкової, неймовірної, божественної Nino Katamadze... але, не в образу Ніно, побачити її в Києві можна частіше ніж The Prodigy. Тож я побыг на Main Stage. Орги дуже просили не фоткати їх. Я хороший . Я послухав. Та і не дуже хотілося.



Так закінчився третій... найважчий ( дуже хотілося виспатися) день фестивалю Atlas Weekend 2017.

В суботу було легше. Не на довго, але таки легше. По перше - я виспався. Спати до 10 ранку - це для мене дуже ексклюзивна розкіш. По друге синоптики обіцяли дощик, що радувало, бо виколупувати чорні козявки з носа набридло. Отож кинувши в наплічник курточку поїхав трохи раніше на ВДНГ, просто погуляти локаціями.



Народ розслаблявся перед концертами. приймав участь в різних майстеркласах, фоткався на купі різних фототендів з музичною тематикою... просто тинявся).





Чи не вперше забрів на Північну ( NORTH STAGE), Хіп-хоп сцену.
Послухав трошки незнайомих мені ORGONITE





Далі посунув на на Південну сцену ( тут, мабуть ми провели чи ненайбільше часу).



Збирався послухати ХЗВ, а на сцені були от ці рібятки.



"Що це?" - подумав я. Це виявся гурт " Це шо")). Щось віддалено нагадує Dakh Daughters. тільки дитячий варіант. Насправді доволі непогано, серйозні речі іноді треба доносити саме так, через сарказ, сюр і кабаре.

Народу більшало. Всі посилено чекали на "Хамерман знищує віруси".



І вони прийшли! І принесли благодать. І дощ принесли. Блядь.
Але чесно принесли вже після свого виступу) Коварненько).








"OY Sound System" вже мало хто слухав. Всі розбіглися. бо почалася гарна така злива.
Тут респект оргам. На всіх дорогах, сценах і взагалі спеціально навчені люди почали роздавати дощовики. Я поки тримався в курточці, бо намагався фоткати.



Побігли на EAST STAGE на The Hypnotunes. Ну, тягне нас до темної сторони музики )). Під дощем це було ахуєнно.









Казковості моменту не оцінила моя камера, трошки образилася, що її залило водою і відмовилася вмикати моторчик в об'єктиві. Отож залишок дня я фоткав в мануалі. Забігаючи наперед, розкажу що все запрацювало просохнувши ніч.
Сходили послухати Діму Іванова з Аддіс Абеби. Ну як послухати.. Діма був вгажений ( в харошому сенці цього слова) в гавно і в свої піснях забував або слова, або міняти акорди. Особливо круто виходило , коли він забував і те і те одночасно. Недовго протрималися на Арт сцені.



Кажуть, дуже постраждало наметове від зливи... особливого аббадону не помітив. От на "Соседнем Мире" в 13 році. там дя... там планшети плавали наметами...



Пишучи цей пост якраз слухаю "Порнофильмы". Вони неймовірні... а вживу так взагалі.
Але соліста, як каже Катя , треба погодувати)).







А потім несподівано.. прийшло сонце... але висохнути до кінця так і не вдалося.



Знову потрапив до реперів. Послухали трошки Ярмака.



А потім були фантастичні Dakh Daughters. Цього не розказати. Цього не передати не відео, ні тим більше фото. Обов'язково, при можливості, сходіть на їх концерт.







В очікуванні хедлайнерів завернули Kyiv Fire Fest, який проходив в рамках Atlas Weekend.
Щелепи ледве підняли з землі. Магнетичне видовище.







По дорозі на Royskopp звернули на West Stage, подивися, чи пустили таки Дельфіна. Я дуже здивувався, побачивши його в роскладі, бо після того, як він він виступив в Криму, він якось зник з афіш фесту. Думав орги одумалися...
Але виглядало ржачно це "недокараоке".





Норвезьких хедлайнерів знову не можна було фоткати. Послухали їх трохи і поїхали додому, бо я трохи підзамерзли, вимокши. Попереду нас чекав останній ривок ( він як відомо найважчий)- останній день фестивалю Atlas Weekend 2017. Але про те завтра, не перемикайтеся.

Comments

[alert_ua]

Коли я дочитала до Соні Сотник, думаю, ну хоч її я знаю! Бо до неї нікого і ніколи.
Тому дякую за недогодовані Порнофільми, Єрмака і все. Більше нікого, аж соромно вже.

Хто такий Дельфін?