Про неділю

[falkoner]

Мелькают дни и лица
Огни витрин, машин, квартир...
В их мире ты частица,
Но для меня ты целый мир!

В зв'язку з хронічними завалами на роботах і як наслідок не менш хронічною нестачею часу (виспатися б), на ці травневі свята ми з Оленкою так і не поїхали нікуди. Не те, щоб я жалівся, тиждень тому ми от з Будапешту повернулися. Надихнулися там покатушками на дитячій залізниці (я колись про це напишу, правда) і вирішили таки сходити в Києві в Сирецький парк катнути вже на нашій, київській.

Київська «Мала Південно-Західна залізниця» не така масштабна як будапешська, має всього дві станції. Але посмішок дітям вона приносить явно не менше. Та і дорослі ходять з задоволемини обличчями :) От я, наприклад, либився увесь час).
Київська дитяча залізниця була відкрита 2 серпня 1953 року . На минулих вихідних розпочався 63-й сезон її роботи. За цей час більше 35 тисяч дітей пройшли її школу.



Перше, що кинулося в очі, коли ми підій шли до станції " Яблунька" - величезна кількість народу.
Це можна пояснити. звичайно. Неділя, чудова погода. Але приємно здивувало, що батьки потягнули своїх чад ( та і самі пішли, видно ж було, що їм також цікаво) до чогось реально. а не до компів, макдональдсів і інших лунапарків.



До 10-го червня залізниця працюватиме по неділях і у святкові дні, з 10-го червня додадуться ще суботи. Час роботи з 10:00 до 15:20 . Дорослий квиток коштує 24 гривні, дитячий 18, діти до 6 років катаються безкоштовно у супроводі батьків.







Інтервал між поїздами 20 хвилин. У вагонах можна їхати тільки на сидячих місцях, тому черга за квитками поступово переростала на чергу до посадки у вагони. Ми, наприклад, змогли поїхати тільки третім потягом.





Інфрастуктура Київської дитячої залізниці наразі складає :дві станції — «Яблунька» та «Вишенька»,депо рухомого складу,майстерню,колію шириною 750 мм і довжиною 2,75 км;віадук — висотою 20 метрів, довжиною 100 метрів,два тепловози, шість вагонів,поїзний радіозв'язок, автоблокування, електричну централізацію,кабінети, обладнані сучасними засобами навчання, 18 комп'ютерів,спортивні майданчики.

У святкові дні поїзд курсує з паровозом ГР-336, який і започаткував рух поїздів дитячою залізницею в далекому 1953 .

Ми, нажаль, потрапили на залізницю в звичайний вихідний, тому локомотив був більш сучасний.



І знову ми не влізли до вагону. Але все одно це дуже позитивно. Діти провідники, діти - працівники станції, діти в паровозі. З дорослих були тільки касир і головний водій паровоза, навколо якого їздила купа дітей.



О, а це вже наш.



Квиток дійсний по колу, тобто Яблунька-Вишенька-Яблунька чи Вишенька-Яблунька-Вишенька. Від станції до станції дорога становить 5 хвилин, стоянка ще 5 хвилин. Не надто грандіозно, але задоволення все одно невимовне).



Проїхавшись колом ми пішли шукати Сирецький дендропарк. Забігаючи вперед відмічу, що так і не знайшли. На їхньому сайті карти немає, а мапи на телефоні вперто водили нас Сирецьким парком, але дендропарк ми так і не знайшли. Проте дійшли до станції "Вишенька" вже на своїх двох.





Все серйозно, як на справжній залізниці. Тільки трошки менше.












Далі наш шлях пролягав... а фіг його знає. Просто гуляли весняним Києвом. А точніше сирцем. Їли коржики, пили чай. Нюхали знамениті київські каштани, що нарешті розквітли.



Потім погуляли парком "Нивки". Парк в напівпритомному стані. Наступне Євробачення в Києві треба буде проводити на "Салютній". Може парк відремонтують. Проте людей багато. Щоб далеко не ходити згодні відпочивати в гавні. Хоча, впевненний - вони ж самі і засрали.



Тут був Єжи Коноп'є.



Але все ж це парк. А парки навесні - це щось неймовірне.





Особливо на контрасті.



Дійшовши до метро "Нивки" вирішили подивитися, що ж там у фанзонах до "Євробачення" твориться. Спочатку поїхали на Софіївську площу.



Тут симпатично, але забагато писанок щось. Обіцяли вибрати 100 найкращих на ВАШ ТЕКСТ<фестивалі писанок/a> залишити тільки для Євробачення, мабуть залишили всі. Тільки більш компактно розставили.



НА алеях бажань розвісили кольорові парасольки. Симпатично.





Прикраси до Великодня не всі прибрали. Але ці вписуються якось.



Але повторюся, писанок забагато. Київ перетворюється на Коломию.



Біля Михайлівського монастиря містечко з атракціонами для діток. Андрій первозванний якби каже " Йди і катайся".



Отаке от.





Пішли в сторону Хрещатика. По дорозі завернули в Сквер Небесної Сотні.



Весняно і мирно тут. Дякуючи їм.









Далі повечеряли в "Pizza Veterano" - вперше побував там після їх переїзду.
Проїнспектували фан-зону на Хрещатику. В цілому нормально, але повеселили ціни. Навіть не ціни. а курс. Ціни на все там вказані в гривнях і євро ( хоча в нас розрахунки в іноземній валюті заборонені).
Наприклад :
Пиво1 - 30 грн/1 Євро
Пиво2 - 35 грн/2 Євро
Вареники - 40 грн/2 євро
Додаток до вареників( сметана або шкварки) - 10 грн /1 євро.

Ніфігово так округлили)))

А ще побували на концерті організованому радіо " Країна ФМ" на Троїцткій площі - ще одному майданчику Євробачення.
Але от після вечері мені ліньки було діставати камеру. тож вірте мені на слово. Було круто. Якщо сиділи вдома - жалкуйте.



Ну а я . якщо навіть місяць сидітиму вдома знайду що вам писати. бо в мене нерозібраних фото - тонни.Мати б час((. Не перемикайтеся, буде цікаво.