Про Бєлград. Частина четверта. Нічна

[falkoner]

Збігати у пітьму яка непевна втіха
чи виросте вогонь
коли позолотить найменша іскра тиха
розсипаний пісок розрив поміж долонь

Про Франфуркт-на-Майні. Частина перша. Нічна
Про Вільнюс. Частина перша. Ужупіс
Про Будапешт
Про Сараєво. Частина перша. Туман
Про Вільнюс. Частина друга. Нічна
Про Бєлград. Частина перша. Знайомство з містом
Про Вільнюс. Частина третя. Вуличне мистецтво
Про Сараєво. Частина друга. На межі двох культур
Про Мостар
Про Бєлград. Частина друга. Фортеця
Про Франфуркт-на-Майні. Частина друга. Галопом по Європі
Про Вільнюс. Частина четверта. Хто рано встає...
Про Дубровнік і Котор
Про Вільнюс. Частина п'ята. Варта і висота
Про Сараєво. Частина третя. Контрасти
Про Вільнюс. Частина шоста. Під і над хмарами
Про Сараєво. Частина четверта. Нічна
Про Вільнюс. Частина сьома. Тракай
Про Сараєво. Частина п'ята. Ритуальна
Про Бєлград. Частина третя. Сумбурна
Про Вільнюс. Частина сьома. Нетуристична
Про Сараєво. Частина шоста. Крайня

Завершую таки по трохи писати про свою подорож Балканами в далекому вже 2016 році.
Сьогодні останній пост про Бєлград. Нічний Бєлград.

Трохи відпочивши в хостелі пішов фоткати нічне місто. Люблю нічні міста. Людей меньше, тихіше, душевніше.

Попрямував звісно, що до фортеці.
Місто не обласкане нічною підсвіткою, так, сфоткав кілька цікавих будинків.



В парку під Бєлградською фортецею трошки пошарпана будівля якось театру. Особливо доставляє тарілка на даху.



Фортеця, як не дивно на ніч не зачиняється. Хоча нікого з обслуговуючого персоналу і не видно особливо.



Будиночок цей мені ще вдень подобається.



Вид на Нове місто і ріку Сава.





Башта Деспота Стефана



Тюремні ворота. Вночі тут фільмів не знімають, тож можна нормально їх зафоткати.



Башта Якшича.



Церква св. Пєткі ( Парасквели).





Ще трохи погулявши повертаюся в центр міста.





Найбільш туристична вулиця міста Князя Михайла майже безлюдна...



А це фонтан на ній, з якого я власне і починав свою розповідь про столицю Сербії. Коло замкнулося.



Далі в мене якось несподівано сів акум. Та я і не дуже засмутився. Двотижнева подорож акумулювали трохи втому. Пішов спати. На ранок я мав вирушити поїздом до Будапешту, а звідти вже вилітати додому.
В Бєлграді я пробув не довго, але якщо чесно не дуже повертатися хочеться. Не особливо зацепило місто.
Хоча.. може.. колись...
А вм не перемикайтеся, бо в мене залишилося фоток ще на один пост про "тріп16". Буде цікаво.