falkoner | Про відпустку18. Частина дев'ята. Дубровнік (Reply)

Срібний дощ, уламками від хмар
Падає з небес, на брудний асфальт.
Місто снів, десь у ньому ти.
Теплий подих слів, тиша самоти, тиша самоти.

Що ж. В минулих постав я розказав вам про неймовірну Боснію і Герцеговину, яку ми відвідали з Оленкою минулої осені, але на цьому наша подорож тоді не закінчилася. Ми вирушили до Хорватії. Я дуже хотів показати Оленці Дубровнік.

В Дубровніку я вже був . Два роки тому, коли подорожував Балканами сам. Але тоді сталася прикрість, в мене заглючила флешка і всі фотографії тоді з Дубровніка і Котора було втрачено. Але місто залишило після себе багато прекрасних спогадів, хотілося нами поділитися. Ну і фоток з Дубровніка хотілося!
Отже раненько ми дочалапали до автовокзалу Мостару, погрузилися в доволі комфортний автобусик ( який спізнився на добрих пів години) і помчали до Адріатичного моря.
Квиток коштував 22 КМ (11 Євро), їхати приблизно 3 -3,5 години. Це для звіту пишу. Може комусь допоможе при плануванні подорожі.
На Дубровнік ми виділили один день. Житло в місті доволі дороге, та і якщо чесно то одного дня на оглядини Дубровніка вистачить з головою. Тож приїхавши на автостанцію Дубровніка, ми відразу ж пішли купувати квитки до нашої наступної запланованої точки. Ввечері ми збиралися виїхати до Котора.
Отак от. Три країни за день. Боснія - Хорватія - Чорногорія. Нічогенький темп. Мені то звично, а Оленка молодець. Не жалілася. Єдине, що вона дуже хотіла скупатися в морьку.
Поміняли мірки, що залишились і 5 євро на куни. Це тільки щоб були місцеві гроші купити квитки на громадський транспорт і щоб заплатити за зберігання багажу на автостанції, я планував розплачуватися картою, щоб потім не мурижитися з обмінниками. Залишили великий наплічник і рушили в місто! Старе місто Дубровніка чекало).

От так от виглядає міський автобус в Дубровніку. Разовий проїзд 1,5-2 євро ( в залежності від того, де купувати. У водія дорожче) . Проїздний на день коштує 30 кун, тобто 4 євро... ну там ще довжелезна градація варіантів оплати проїзду, але то більше для місцевих. Для туристів цієї інформації буде достатньо. Вхід тільки через передні двері. Водій слідкує за тим, щоб ви оплатили проїзд. "Пікають" всі. Як пенсіонери так і школярі. Ідеальна система, як на мене... але як уявлю черги на вхід в тролейбув у нас в час пік... кароч тільки заоблачні і невідворотні штрафи врятують наш громадський транспорт.

На втобусі № 1 доїхали до Брами Піле ( Pile Gate) - головного входу до Старого Міста Дубровнка.

Відразу за воротами справа туристи ховаються від спеки поряд з Великим Фонтаном Онофріо, або Єврейським фонтаном (Velika Onofrijeva fontana).
У 1430-ті рр. в місто був запрошений архітектор Онофріо делла Кава з Неаполя, який і створив декілька фонтанів, один з них і назаний на його честь. Дубровник розташований в місцині, де була традиція зберіганя дощової води. Але були віднайдені джерела за 12 вм від міста, що й надало можливість архітектору створити унікальний для міста водогін з фонтанами, збережений донині.
Звичайно ж існує легенда, що фонтан виконує бажання.
На задньому плані дзвіниця монастиря Франкісканців (Franjevački samostan).

Зайшли в середину церкви при монастирі. Думли трохи сховитися від пекучого сонця. Але в середині так штиняло ладаном, що на довго там не змогли затриматися.

І про туристів. Кількість людей на головній вулиці Старого Міста - Страдун (Stradun). В кінці вулиці видніється башта Міського Годинника ( Gradski zvonik) , що височіє над площею Лужа ( Luža)

На сусдніх вузеньких вуличках більш малолюдніше. Але це тимчасово. Під час обіду все навколо буде заставлено столиками.

На площі Лужа розташовані кілька пам'яток Старого Дубровника. У центрі площі встановлена колона Орландо, на вершині якої чотири століття поспіль красувався білий прапор республіки.

Палац Спонца (Sponza Palace) був побудований на початку XVI століття в стилі пізньої готики та раннього ренесансу. Колись тут була митниця і монетний двір. Зараз тут знаходиться державний архів.

Барокова церква святого Власія ( Crkva svetoga Vlaha) присвячена покровителю Дубровника. У вівтарі церкви стоїть срібна статуя святого, який тримає в руках макет міста.

У старій ратуші, побудованої в неоготичному стилі, нині розташовуються театр, міська адміністрація і кафе.

Малий фонтан того ж таки Онофріо (Mala Onofrijeva česma) також розташований на площі.

Пам'ятник письменнику і поету епохи відродження Маріну Држичу (Spomenik Marinu Držiću)( спробуйте з першого разу вимовити призвіще) дуже популярний у туристів)).

Ми ж пірнувши в одну з арок вирушили до водички, до старого порту і фортеці ім. св. Івана ( Stara luka i tvrđava sv. Ivan). Звідси неймовірні види на місто.

Минулого разу в музеї бачив фотографії, цієї прекрасної бухти розбомбленої сербами під час Балканської війни... Що тут сказати серби і свинособаки одного поля ягода. Імперці на всю хвору голову.

Звісили ніжки з пірсу і перекусили канапками, що мали з собою. Годували риб українським печивом ... просто кайфували спостерігаючи за човниками, що снували туди сюди.

От вам панорамки трошки. Клікається.

Прогулялися молом до маяка (Porporela), подивилися трохи на острів Локрум (Otok Lokrum). Туди з Дубровніка можна паромом добратися. На острові окрім пляжику можна глянути Ботанічний сад і Королівський замок. Ну і вид на Старе місто Дубровніка мабуть нічогенький. Ми не бачили, бо не їздили за браком часу.

Красива туристична яхта на рейді...

Не жовта, але дуже забавна "судмаріна")). Чим тільки не заманюють туристів))).

Рибалки вже повернулися після ранкового лову.

Сховалися далі в лібіринтах вузеньких бічних вулиць. Туристів тут небагато, прохолодніше.. і набагато атмосферніше.
Пікантності додає те. що зараз в цих історичних будинках живуть звичайні люди. МІсто справжнє. це відчувається. Але жителям я щиро співчуваю.

Мяу. Коти в Дубровніку це майже релігія. Дуже схоже на Стамбул)) Котяри тут просто гіганські. Селекція портового міста дається взнаки..

Завернувши в який непримітний прохід несподівано опинилися на "пляжі" розташованому за фортечними стінами на камінні. Тут і барчик з ресторанчиком, всі діла). Пляж св. Петра (Svetog Petra).

Продовжили своє "блукання" старовинним містом.

Каняка в шоці від цих велетенських котів!

Один з найвеличніших храмів міста - Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії (Katedrala Uznesenja Blažene Djevice Marije).
Собор споруджений за проектом римського архітектора Андреа Буфаліно. Будівництвом церкви займався цілий ряд запрошених з Італії архітекторів. Деякі з них відмовлялися від роботи, будучи незадоволеними затримкою платні. Будівництво храму тривало з 1672 по 1731 роки. Останнім зодчим, який закінчував всі роботи над церквою, був місцевий майстер Ілля Калчіч.

Кафедральний собор Дубровника овіяний легендами. Найяскравіша з них оповідає, що на місці нинішньої церкви раніше знаходився храм, який побудував сам Річард Левове Серце. Начебто він висадився на місцевий берег, повертаючись з Третього Хрестового походу. Та стара церква не збереглася: вона була зруйнована в результаті землетрусу в 1667 році. Втім, історики стверджують, що король Річард Левине Серце не мав ніякого відношення до стародавнього храму. Фрагменти старого церковного фундаменту датовані більш раннім періодом. Річард Левине Серце приїхав сюди тільки через кілька десятиліть після появи церкви.

У Кафедральному соборі зберігаються кілька безцінних творів мистецтва. На особливу Особливої уваги заслуговує вівтарний образ «Успіння Богородиці», створений самим Тицианом. Його придбало для храму місцеве Братство Лазаріні. У ньому перебували багаті городяни.

Я чесно забув, що це за квітка, але коли цей пост прочитає Оленка вона мені скаже і я додам назву). Чесно). ПС, Во, дізнався!
Ну це ж пасіфлора! Вона ж маракуя, вона ж пешнфрут або страстоцвіт ©

Красивий вид на Вежу Мінчета ( Tvrđava Minčeta).

Наступила обідня пора... всі вулички заполонили столики і натовпи людей...

Покинувши історичну частину місті через Браму Плоче ( Vrata od Ploča). Як я казав, Оленка дуже хотіла скупнутися в морьку, я ж хотів пофоткати. Зійшлися нга тому, що я залишу її на пляжі. а сам повернуся до Старого міста і прогуляюся Міською стіною.

На тому і порішили. Знайшли хороший безкоштовний пляжик неподалік. Я залишив Оленку і радісно помчав назад. Заплатив 22 євро за вхід на Міську стіну. пройшов турнікет і.... і знайшов Оленчин купальник в своєму наплічнику... бяда...

Кароч так швидко Міську стіну Дубровніка не оббігав ніхто))) Я ще і фотографувати встигав)). Обійшов за півгодини, але встиг фоток таки наробити.
Будете тут, не пожалкуйте грошей, бо якщо ви не гуляли Міською стіною ви не бачили Дубровніка...Далі трошки фоток просто.

Навіть панорамок встиг забадяжити. Клікаються, звичайно.

І ще про місцевих котиків. Таке чудо побачив от на фотці з проханням про донат для вусатих. Неймовірно.

На пляж я майже біг, Оленка сумувала на пляжі дивлячись на людей, що плескалися в теплому жовтневому ( от тут абідно нам стало, правда?) морі...але фігня трапляється. І вже скоро ми хлюпалися у Адріатичному Морі. Фоток не буде. Не треба воно вам).
Спека почала спадати. повернулися в Старе місто, гуляти там тепер стало значно приємніше.

Хоча людей особливо не поменшало.

Церква Святого Благовіщення. Відноситься до Сербської Православної церкви (Srpska Pravoslavna crkva "Svete Blagovijesti").

Знаменитий "Різдвяний" магазинчик в Дубровніку. Працює цілий рік)).

Надвечірній вид на фортецю Бокар (Tvrđava Bokar), минулого разу я в середину не потрапив... і цього не склалося. Що ж, завжди треба щось залишати, щоб повернутися. І на канатці не катнули...))

Останні погляди на прекрасне місто і пора вирушати назад, на автовокзал, де скоро мав бути автобус до не менш мальовничого Котора і нова країна. Привіт, Чорногорія!
А ви не перемикайтеся, буде цікаво!

Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).

Про відпустку18. Частина дев'ята. Дубровнік

Post a comment in response: