![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про відпустку18. Частина восьма. Благай
На скелі мудрий дім свій збудував!
І дощ полив!
І дощ полив і вода піднялась,
І дім встояв!
І дощ полив!
І дощ полив і вода піднялась,
І дім встояв!
Про відпустку18. Частина перша. Будапешт транзитний
Про відпустку18. Частина друга. I left my heart in Sarajevo
Про відпустку18. Частина третя. Вище неба Сараєво
Про відпустку18. Частина четверта. Зорі Сараєво
Про відпустку18. Частина п'ята. Життя, смерть і надія Сараєво
Про відпустку18. Частина шоста. Такий різний Мостар
Про відпустку18. Частина сьома. Нічний Мостар
В наш другий день в Мостарі ми вирішили скататися до сусіднього містечка Балагай (Blagaj). Вичитали, що там красиво. Не збрехали в цих ваших інтернетах.
Благай знаходиться в 12 кілометрах від Мостара, туди ходить звичайний рейсовий автобус. Напередодні ми розвідали де зупинка, сфоткали розклад ( разів так 5- на день ходить автобус) і вийшли пораніше, щоб поїхати першим автобус. По дорозі ж отримали кілька додаткових бонусів.
Побачити Старий міст (Stari Most) без людей... безцінно.
Ранковий вид на Портовий міст (Lučki most).
Одне з найнезвичніших граффіті, що я будь-коли бачив. Дуже органічно!
Безлюдний ринок - дуже незвичне місце.
Мостарський клуб стрибунів з мосту. Серйозна така організація. Мають свій герб, приміщення.
Розташовано клуб в одній з веж Старого мосту, в західній вежі - Хелебії.
На автобус ми типу запізнилися... або ні.. кароч невідомо, бо розклад автобусів в Мостарі - поняття дуже умовне.
Автобус ми чекали більше години. Але з нову ж таки , час провели не даремно. Знайшли довжелезну ціну з офіційними мостарськими граффіті. Деякі з них дуже навіть достойні.
Автобс таки приїхав і ми за 2.1 КМ ( трощки більше 1 євро, квитки продає водій) доїхали таки до славного містечка Благай. Хвилин 20 дороги. Якщо надумаєте добиратися сюди на таксі, то 10 євро - красна ціна.
Благай - невеличке. але дуже мальовниче містечко. Ми купипилися на фоточки в інтернеті і... зовсім не прогадали!
Автобус довезе вас до умовного центру містечка, до основної цікавинки міста, до Текії, пішки хвилин 15 йти.
Спочатку повз кладовище... Все таки мусульманська традиція вшановувати пам'ять померлих за допомогою фонтанів для пиття дуже класна. Приносити користь навіть після смерт це чудовоі... але мене , коль чо, спаліть, ок?
Потім спуск вниз з прекрасними краєвидами. Заблукати важко, якщо дорога нормальна , то вона веде до туристичної пам'ятки))
Навколо річки Буна (Buna), ближче до Текії ( Blagaj Tekija), так званого Будинку Дервішів, багато ресторанчиків з шикарними видом на гору, на воду, на кам'яні мостики...
Але нас підкупили фотки з цього от ракурсу. На більшості фото, правда. водоспад масштабніший , але ми ж були восени, тож з водою проблеми були... Але все одно виглядає казково, правда?
Текія - різновид монастиря в ісламі. Благайську текію заснували турецькі дервіші в XV столітті. Протягом століть це місце був досить значущим з політичної точки зору. Зараз це діючий релігійний об'єкт.
Текія не будується там, де немає природної гармонії, для монастиря обирається тільки певне місце, відповідне до семи сутностей. У них входять дві води - поточна і спокійна, скеля, печера, могила, будинок і сходи. Саме біля витоку Буни є всі ці складові. Річка бере початок з глибокої печери, розтікаючись в спокійних заводях, далі падає водоспадами по скелястим сходам. Крім того, текія повинна знаходитися в затишному місці, в благаю - під скелею.
Вхід до Балагайської текії, або як його всюди тут називають "Будинку дервішів" ( Dervish House) коштує 4 KM , вас попросять роззутися, жінкам в штанях і чоловікам в шортах видадуть спідниці, якими треба прикпити ноги і впустять всередину.
В середині є на що подивитися, цікаво окунутися в побут 16-го століття, який нині тут майже не змінився.
Чомусь особливо цікавою була ванна кімната)
Непоганий такий хамам собі дервіші відгрохали).
Будете в цих краях, загляніть в середину обов'язково.
Але все ж таки найбільше тут вражає природа. Знали таки дервіші де будуватися.
В печеру можна катнутся. Місцеві підсуєтилися. на лодочці, по мотузці. Ми не були, ціна нам здалася не надто привабливою... от тільки коштувала 15-ти хвилинна поїздка я забув (((.
Останній погляд на цю красу і ми вирушили назад.
Неспішно прогулялися так, до центру Благая. Дуже атмосферне і аутентичне містечко.
Думали вже повертатися до Мостару, але помітили вказівник до фортеці...глянули на мапі...здається недалеко.. пішли? Звичайно ж пішли!).
По карті вона може і неподалік була ( півтора кілометра), але в гору ж). І по спеці. Кароч, сунули вверх по повністю безлюдній дорозі і трохи матюкали свою жагу пригод).
Вже, тільки, напівдорозі стежкою до вершини пагорбі зустріли якихось туристів, які підтвердили. що йдемо ми в правильному напрямі ). Стало легше).
А от і вхід до твердині.
Замок Благай (Old Town Blagaj Fortress), який по-іншому називають Стефан-град (Grad Herceg-Stjepana) - на честь Стефана Косача, герцога, від титулу якого регіон став називатися Герцеговина. Цей старовинний форт стоїть на кромці вкритої зеленню скелі над печерою, з якої починається річка Буна.
Укріплення над долиною Буни з'явилися ще в Іллірійську епоху. У шостому столітті стіни посилили і додали їм висоти. Саме селище Благай з'явилося набагато пізніше - в XII столітті. Вдосконалення важливого для території стратегічного пункту тривали протягом наступних століть. У XV столітті замок отримав у спадок від дядька герцог Стефан, відомий тим, що зумів об'єднати навколишні землі в єдину державу. Він зробив фортецю своєю літньою резиденцією. Тут у 1424 році народилася дочка герцога, Катаріна, що стала останньою королевою Боснії.
З 1465 року в фортеці господарювали турки. Вони розмістили тут гарнізон, а розташоване біля підніжжя скелі поселення Благай розрослося до розмірів міста. Гарнізон в фортеці знаходився до 1835 року.
Сьогодні краще збереглася західна частина замку з 14-метровими стінами. Східна отримала сильні руйнування на початку XIX століття - від вибуху порохового складу. Тоді фортеця вже втратила стратегічне значення, і відновлювати руйнування не стали. З півдня укріплень і не було, тому що скеля була природною перешкодою. До речі, хитромудрі будівельники саме з південного боку зробили таємний хід до фортеці.
У фортеці збереглися залишки палацу Стефана. Але найкраще в ній - приголомшливий вид на долину річки, сади і виноградники, і аеропорт Мостара.
Традиційна панорамка ( клікається)
Дерлися ми сюди не даремно..
Тут так прекрасно і безлюдно... дороги хорошої сюди немає, пішки видертися на гору зможе не кожен китайський турист, тож фортеця ще не перетворилася в черговий туристичний діснейленд). І це круто.
Піднялися західну башту.. несподівано зустріли там нефігову таку тусню).
Пара американських туристів підгодовували стаю пекельних псів ( це я так назвав їх. Песиків, не американських туристів) . Страшні. Зализати можуть до напівсмерті!
А дивляться своїми страшними очиськами так, що ми віддали все їстівне що в нас було. І випили все, що не жувалося. І воду і йогурт.
Взагалі дивно, як вони тут вижили. У фортеці немає ніякої їжі ( правда ми бачили як вони хрустять богомолами різними) і що найголовніше немає води.. не на одних же туристах вони виживають...Непанятна...
Поки ми оглядами фортецю ( чи то "руїни фортеці"), цуцики не відходили від нас ні на крок).
Так з нами "пекельна стая" і спустилися вниз. І дійшли до самого містечка... Принесли ми Благаю псів апокаліпсису!))
Царська мечеть (Careva džamija) в Благаї. Виглядає не надто пишною, але видно, що доволі стара.
Прийшли до зупинки автобуса. автобус мав прийти з хвилини на хвилину, але ми вирішили махнутися і глянути на Церкву Василя Острошки ( Црква Св. Василија Острошког), помітили її, поки їхали в цю сторону. Фотки видалися хорошими. світло красиве було.. але автобус ми прогавили, довелося ще з годинку маринуватися на спеці , чекаючи наступного.
Повернулися в Мостар. Вийшли трохи раніше. Пофоткали давнього друга, Старого моста з нового ракурсу.
Біля самого мосту нічого особливо не змінилося. Стрибуни стрибають, туристи туристять).
А це, доречі, найсмачніший в світі лимонад. Продається він , нажаль, тільки на території Боснії і Герцеговини. Торгова марка зустрічається і в сусідніх країнах ( Хорватія, Чорногорія), але там можна купити інші смаки, трояндовий же ми бачили тільки тут. Ехь...
Дійшли нарешті до "Котячої мечеті" (Koski Mehmed-pašina džamija). Оленка не захотіла в середину, а я за 12 КМ ( 6 вхід в мечеть + 6 вхід до мінарету) піднявся на верхівку мінарету.
Ми підгадували так, щоб потрапити сюди саме під вечір, бо весь день тут дуже незручне сонце. сліпить, якщо фоткаєш Старе місто.
Але тут я вже відірвався, так...) Красиво тут.
Ну і куди ж тут без...барабанний бій... панорамки!))
Ой, мало не забув основну оцінку. Мостар - собаче місто. Яскравим представником якого є оцей от песик ( ну як песик.. такий з телятко песик) , що розлігся посеред переповненого людьми Старого мосту. І всі його боялися, не насміхалися... всі обходили і ніхто не намагався прогнами. Собацюра нагло цим користувався і дуже мило грав роль сплячого кота)).
А от в цій кафешці ви недорого і смачно зможете скуштувати традиційних боснійських страв. Виглядає кафешка не надто шикарно, але видно, що тут їдять місцеві, а це завжди показник!
Ну.. це все і про Мостар і про прекрасну Боснію і Герцеговину... на завтра нас чекав переїзд і купа всього цікавого.. але про це в наступному пості. Буде цікаво , не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Побачити Старий міст (Stari Most) без людей... безцінно.
Ранковий вид на Портовий міст (Lučki most).
Одне з найнезвичніших граффіті, що я будь-коли бачив. Дуже органічно!
Безлюдний ринок - дуже незвичне місце.
Мостарський клуб стрибунів з мосту. Серйозна така організація. Мають свій герб, приміщення.
Розташовано клуб в одній з веж Старого мосту, в західній вежі - Хелебії.
Перебралися, нарешті, на лівий берез і вирушили до Залізничного вокзалу, бо як ми думали, звідти ходить автобус .
Насправді, він йде через все місто і сісти його можна і в туристичній частині міста.
Але побачили багато цікавого по дорозі, тож не сильно засмутилися.
На автобус ми типу запізнилися... або ні.. кароч невідомо, бо розклад автобусів в Мостарі - поняття дуже умовне.
Автобус ми чекали більше години. Але з нову ж таки , час провели не даремно. Знайшли довжелезну ціну з офіційними мостарськими граффіті. Деякі з них дуже навіть достойні.
Автобс таки приїхав і ми за 2.1 КМ ( трощки більше 1 євро, квитки продає водій) доїхали таки до славного містечка Благай. Хвилин 20 дороги. Якщо надумаєте добиратися сюди на таксі, то 10 євро - красна ціна.
Благай - невеличке. але дуже мальовниче містечко. Ми купипилися на фоточки в інтернеті і... зовсім не прогадали!
Автобус довезе вас до умовного центру містечка, до основної цікавинки міста, до Текії, пішки хвилин 15 йти.
Спочатку повз кладовище... Все таки мусульманська традиція вшановувати пам'ять померлих за допомогою фонтанів для пиття дуже класна. Приносити користь навіть після смерт це чудовоі... але мене , коль чо, спаліть, ок?
Потім спуск вниз з прекрасними краєвидами. Заблукати важко, якщо дорога нормальна , то вона веде до туристичної пам'ятки))
Навколо річки Буна (Buna), ближче до Текії ( Blagaj Tekija), так званого Будинку Дервішів, багато ресторанчиків з шикарними видом на гору, на воду, на кам'яні мостики...
Але нас підкупили фотки з цього от ракурсу. На більшості фото, правда. водоспад масштабніший , але ми ж були восени, тож з водою проблеми були... Але все одно виглядає казково, правда?
Текія - різновид монастиря в ісламі. Благайську текію заснували турецькі дервіші в XV столітті. Протягом століть це місце був досить значущим з політичної точки зору. Зараз це діючий релігійний об'єкт.
Текія не будується там, де немає природної гармонії, для монастиря обирається тільки певне місце, відповідне до семи сутностей. У них входять дві води - поточна і спокійна, скеля, печера, могила, будинок і сходи. Саме біля витоку Буни є всі ці складові. Річка бере початок з глибокої печери, розтікаючись в спокійних заводях, далі падає водоспадами по скелястим сходам. Крім того, текія повинна знаходитися в затишному місці, в благаю - під скелею.
Вхід до Балагайської текії, або як його всюди тут називають "Будинку дервішів" ( Dervish House) коштує 4 KM , вас попросять роззутися, жінкам в штанях і чоловікам в шортах видадуть спідниці, якими треба прикпити ноги і впустять всередину.
В середині є на що подивитися, цікаво окунутися в побут 16-го століття, який нині тут майже не змінився.
Чомусь особливо цікавою була ванна кімната)
Непоганий такий хамам собі дервіші відгрохали).
Будете в цих краях, загляніть в середину обов'язково.
Але все ж таки найбільше тут вражає природа. Знали таки дервіші де будуватися.
В печеру можна катнутся. Місцеві підсуєтилися. на лодочці, по мотузці. Ми не були, ціна нам здалася не надто привабливою... от тільки коштувала 15-ти хвилинна поїздка я забув (((.
Останній погляд на цю красу і ми вирушили назад.
Неспішно прогулялися так, до центру Благая. Дуже атмосферне і аутентичне містечко.
Думали вже повертатися до Мостару, але помітили вказівник до фортеці...глянули на мапі...здається недалеко.. пішли? Звичайно ж пішли!).
По карті вона може і неподалік була ( півтора кілометра), але в гору ж). І по спеці. Кароч, сунули вверх по повністю безлюдній дорозі і трохи матюкали свою жагу пригод).
Вже, тільки, напівдорозі стежкою до вершини пагорбі зустріли якихось туристів, які підтвердили. що йдемо ми в правильному напрямі ). Стало легше).
А от і вхід до твердині.
Замок Благай (Old Town Blagaj Fortress), який по-іншому називають Стефан-град (Grad Herceg-Stjepana) - на честь Стефана Косача, герцога, від титулу якого регіон став називатися Герцеговина. Цей старовинний форт стоїть на кромці вкритої зеленню скелі над печерою, з якої починається річка Буна.
Укріплення над долиною Буни з'явилися ще в Іллірійську епоху. У шостому столітті стіни посилили і додали їм висоти. Саме селище Благай з'явилося набагато пізніше - в XII столітті. Вдосконалення важливого для території стратегічного пункту тривали протягом наступних століть. У XV столітті замок отримав у спадок від дядька герцог Стефан, відомий тим, що зумів об'єднати навколишні землі в єдину державу. Він зробив фортецю своєю літньою резиденцією. Тут у 1424 році народилася дочка герцога, Катаріна, що стала останньою королевою Боснії.
З 1465 року в фортеці господарювали турки. Вони розмістили тут гарнізон, а розташоване біля підніжжя скелі поселення Благай розрослося до розмірів міста. Гарнізон в фортеці знаходився до 1835 року.
Сьогодні краще збереглася західна частина замку з 14-метровими стінами. Східна отримала сильні руйнування на початку XIX століття - від вибуху порохового складу. Тоді фортеця вже втратила стратегічне значення, і відновлювати руйнування не стали. З півдня укріплень і не було, тому що скеля була природною перешкодою. До речі, хитромудрі будівельники саме з південного боку зробили таємний хід до фортеці.
У фортеці збереглися залишки палацу Стефана. Але найкраще в ній - приголомшливий вид на долину річки, сади і виноградники, і аеропорт Мостара.
Традиційна панорамка ( клікається)
Дерлися ми сюди не даремно..
Тут так прекрасно і безлюдно... дороги хорошої сюди немає, пішки видертися на гору зможе не кожен китайський турист, тож фортеця ще не перетворилася в черговий туристичний діснейленд). І це круто.
Піднялися західну башту.. несподівано зустріли там нефігову таку тусню).
Пара американських туристів підгодовували стаю пекельних псів ( це я так назвав їх. Песиків, не американських туристів) . Страшні. Зализати можуть до напівсмерті!
А дивляться своїми страшними очиськами так, що ми віддали все їстівне що в нас було. І випили все, що не жувалося. І воду і йогурт.
Взагалі дивно, як вони тут вижили. У фортеці немає ніякої їжі ( правда ми бачили як вони хрустять богомолами різними) і що найголовніше немає води.. не на одних же туристах вони виживають...Непанятна...
Поки ми оглядами фортецю ( чи то "руїни фортеці"), цуцики не відходили від нас ні на крок).
Так з нами "пекельна стая" і спустилися вниз. І дійшли до самого містечка... Принесли ми Благаю псів апокаліпсису!))
Царська мечеть (Careva džamija) в Благаї. Виглядає не надто пишною, але видно, що доволі стара.
Прийшли до зупинки автобуса. автобус мав прийти з хвилини на хвилину, але ми вирішили махнутися і глянути на Церкву Василя Острошки ( Црква Св. Василија Острошког), помітили її, поки їхали в цю сторону. Фотки видалися хорошими. світло красиве було.. але автобус ми прогавили, довелося ще з годинку маринуватися на спеці , чекаючи наступного.
Повернулися в Мостар. Вийшли трохи раніше. Пофоткали давнього друга, Старого моста з нового ракурсу.
Біля самого мосту нічого особливо не змінилося. Стрибуни стрибають, туристи туристять).
А це, доречі, найсмачніший в світі лимонад. Продається він , нажаль, тільки на території Боснії і Герцеговини. Торгова марка зустрічається і в сусідніх країнах ( Хорватія, Чорногорія), але там можна купити інші смаки, трояндовий же ми бачили тільки тут. Ехь...
Дійшли нарешті до "Котячої мечеті" (Koski Mehmed-pašina džamija). Оленка не захотіла в середину, а я за 12 КМ ( 6 вхід в мечеть + 6 вхід до мінарету) піднявся на верхівку мінарету.
Ми підгадували так, щоб потрапити сюди саме під вечір, бо весь день тут дуже незручне сонце. сліпить, якщо фоткаєш Старе місто.
Але тут я вже відірвався, так...) Красиво тут.
Ну і куди ж тут без...барабанний бій... панорамки!))
Ой, мало не забув основну оцінку. Мостар - собаче місто. Яскравим представником якого є оцей от песик ( ну як песик.. такий з телятко песик) , що розлігся посеред переповненого людьми Старого мосту. І всі його боялися, не насміхалися... всі обходили і ніхто не намагався прогнами. Собацюра нагло цим користувався і дуже мило грав роль сплячого кота)).
А от в цій кафешці ви недорого і смачно зможете скуштувати традиційних боснійських страв. Виглядає кафешка не надто шикарно, але видно, що тут їдять місцеві, а це завжди показник!
Ну.. це все і про Мостар і про прекрасну Боснію і Герцеговину... на завтра нас чекав переїзд і купа всього цікавого.. але про це в наступному пості. Буде цікаво , не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).