Про роки
Не может быть, но я такой же, стоим на одном перекрестке
Едешь к своим, я тоже, перезвоню попозже
Хотим от земли оторваться, но жмем не на те педали
Ну, где ты мальчишка из стали, где тот, кого понимали
Едешь к своим, я тоже, перезвоню попозже
Хотим от земли оторваться, но жмем не на те педали
Ну, где ты мальчишка из стали, где тот, кого понимали
Kaliméra
Зустрічаючи періодично тих хлопців і дівчат ( вже чоловіків і жінок), з якими я проводив дні в дворі, гуляючи по території дитячого садка , що перед домом, з тих вечорів по квартирам... я розумію, що в більшості навіть не пам'ятаю як їх звуть. А такими ж друзями були.. на все життя.
Дружите досі з кимось з двору?

Зустрічаючи періодично тих хлопців і дівчат ( вже чоловіків і жінок), з якими я проводив дні в дворі, гуляючи по території дитячого садка , що перед домом, з тих вечорів по квартирам... я розумію, що в більшості навіть не пам'ятаю як їх звуть. А такими ж друзями були.. на все життя.
Дружите досі з кимось з двору?

Про героїв
Це дивляться з темних небес
загиблі поети й герої –
всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.
загиблі поети й герої –
всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.
Доброго ранку.
З усіх фотографій зроблених на Майдані захотілося поставити саме цю, як символ того, що світанок завжди настає після найтемнішої частини ночі. Героям слава!
З усіх фотографій зроблених на Майдані захотілося поставити саме цю, як символ того, що світанок завжди настає після найтемнішої частини ночі. Героям слава!
і ще
( Read more... )
( Read more... )
Про рік
Цвітуть каштани навесні
І до небес підносять свічі,
Допоки клин у вишині
Останню пісню докурличе...
Доброго ранку
Десь третя ранку. Ми сидимо за новозбудованою барикадою на Михайлівській площі і п'ємо " Пепсі".
Розмовляємо з двома хлопцями з "Правого сектору". Вони тільки що вийшли з палаючого вже Будинку профспілок. Власне їх витіснили звідти бійці якогось спецпідрозділу, що потрапили в середину через дах. На вулиці мінус, а ми сидимо і п'ємо холодне "Пепсі". Повз нас до Майдану спускаються пожежні машини, на зустріч ним мчать швидкі , когось везуть в лікарні, когось в Михайлівський, де в трапезній польовий госпіталь. Ось фельшер підкурючи руками, які трусяться , починає плакати. Не встигли. Сидимо. П'ємо. Зі сторони Великої Житомирської періодично розносяться постріли, там велика група гарно екіпійованих тітушок. Всі в касках, бронежилетах, багато зброї. Тому ми і сидимо тут морозної ночі і п'ємо холодне "Пепсі". На очі навертаються сльози, коли бачу бабцю, яка опираючись на паличку в іншій руці несе до барикади шматок бруківки. А нам добити б то "Пепсі" , бо потрібні пусті скляні пляшки...
Десь третя ранку. Ми сидимо за новозбудованою барикадою на Михайлівській площі і п'ємо " Пепсі".
Розмовляємо з двома хлопцями з "Правого сектору". Вони тільки що вийшли з палаючого вже Будинку профспілок. Власне їх витіснили звідти бійці якогось спецпідрозділу, що потрапили в середину через дах. На вулиці мінус, а ми сидимо і п'ємо холодне "Пепсі". Повз нас до Майдану спускаються пожежні машини, на зустріч ним мчать швидкі , когось везуть в лікарні, когось в Михайлівський, де в трапезній польовий госпіталь. Ось фельшер підкурючи руками, які трусяться , починає плакати. Не встигли. Сидимо. П'ємо. Зі сторони Великої Житомирської періодично розносяться постріли, там велика група гарно екіпійованих тітушок. Всі в касках, бронежилетах, багато зброї. Тому ми і сидимо тут морозної ночі і п'ємо холодне "Пепсі". На очі навертаються сльози, коли бачу бабцю, яка опираючись на паличку в іншій руці несе до барикади шматок бруківки. А нам добити б то "Пепсі" , бо потрібні пусті скляні пляшки...