![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про книги
— Сколько пальцев вы видите?
— Два! — сказал Йоссариан.
— А сколько пальцев вы видите сейчас? — спросил врач, подняв два пальца.
— Два, — сказал Йоссариан.
— А сейчас? — спорсил доктор и не показал ничего.
— Два, — сказал Йоссариан. Лицо врача расплылось в улыбке.
— Клянусь святым Иовом, он прав! — ликуя, объявил врач,
— У него действительно все в глазах двоится.
— Два! — сказал Йоссариан.
— А сколько пальцев вы видите сейчас? — спросил врач, подняв два пальца.
— Два, — сказал Йоссариан.
— А сейчас? — спорсил доктор и не показал ничего.
— Два, — сказал Йоссариан. Лицо врача расплылось в улыбке.
— Клянусь святым Иовом, он прав! — ликуя, объявил врач,
— У него действительно все в глазах двоится.
Джозеф Хеллер " Додаток 22" ( В українському перекладі ,чомусь, " Пастка для дурнів").
Абсурдний у своїй гротескності чудовий антивоєнний роман американського письменника Джозефа Хеллера , розповідає про останні роки війни на прикладі ескадрилії американських бомбардувальників, що дислокуються на одному з італійських осторовів.
Людське життя тут ніщо. Головне встигнути до кінця війни нажитися на ній, отримати побільше нагород , чи хоча б потрапити на обкладинку американського журналу.
Прості ж солдати можуть тільки помирати, але й це їм потрібно робити тільки за суворими бюрократичними правилами. Найбільш жорстокою і абсурдною є " Поправка 22".
Не хочеться радити таке читати, коли в Україні війна, але всі війни однакові ж...
Людське життя тут ніщо. Головне встигнути до кінця війни нажитися на ній, отримати побільше нагород , чи хоча б потрапити на обкладинку американського журналу.
Прості ж солдати можуть тільки помирати, але й це їм потрібно робити тільки за суворими бюрократичними правилами. Найбільш жорстокою і абсурдною є " Поправка 22".
Не хочеться радити таке читати, коли в Україні війна, але всі війни однакові ж...