![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про базальт
Я же своей рукою
Сердце твое прикрою
Можешь лететь и не бояться больше ничего
Сердце твое двулико
Сверху оно набито
Мягкой травой, а снизу каменное, каменное дно
Сердце твое прикрою
Можешь лететь и не бояться больше ничего
Сердце твое двулико
Сверху оно набито
Мягкой травой, а снизу каменное, каменное дно
Ну, з чого почати?
Почну з початку. Часу на добирання до Луцьку в нас вистачало. Тож ми вирішили поїхати туди автостопом , заодно і заїхати в кілька цікавих місць. Першими в нашому списку були базальтові кар'єри на костопільшині.
Ввечері перед від'їздом знайшлася машина, яка могла нас підкинути з Києва в "ту сторону", тож спочатку в нас вийшов такий " віп автостоп" . Дякую Артему, з яким ми доїхали аж до Рівного. Вийшли на окружній. Стали стопити.
Прямували в сторону Костопіля. Трафік зовсім не вражав, але через хвилин 20 нас зголосилися підвезти до більш людної розв'язки біля села Великий Житин.
Як бачите напис глаголить , що тут народився Кравчук і його називають першим президентом..( це я майже встиг до його вчорашнього дня народження). Але люди знають правду, не те що історики.
Місцевий дядько, який нас підвозив наголошував, що то все мура і першим президентом України був Грушевський.
Наступну машину ми зловили доволі швидко - бусік з трьома чудними мужиками. Розповіли дуже багато про костопільщину . розказали як добратися до кар'єрів, де виходити, куди йти і навіть де магазин там). Підвезли майже до дороги на Базальтове.
І тут ми засіли. Дві години стопили, розважали маршрутчиків і дітлахів місцевих. Взагалі туристи в Костополі щось споріднено інопланетянам. Хіба пальцями на нас не показували.
Ми вже й в маршрутку хотіли сідати. По тим сільським єбеням нас ніхто везти не хотів. Але. пощастило. Підібрав нас чудний дідусь, який їхав за Базальтове. По дорозі ще раз нам розказали. куди йти, де ночувати і взагалі... Добрі люди таки є.
Приїхали.
Сказати що були вражені - не сказати нічого. Спочатку ми пішли на затоплений кар'єр.
Величезні базальтові стовпи, що струко як солдати стоять, знизу блакитна-блакитна від великого вмісту мінералів вода.. масштаб.. краса неймовірна. Ми б тут і стали наметом, але заважав шум від працюючих машин. Кар'єр хоч і вважається непрацюючим, але щось там таки добувають.
І таки добре. що не залишилися.
Несподіване графіті.
Ну . що почну розказувати цікаве.
Фахівці стверджують, що більше ніде в Європі ви такого не побачите. Кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою водою.
Місцеві розказували , що такий базальт можна знайти тільки тут, десь в скандинавії і на дні океану.
Не знаю, може вони мали на увазі вид базальту, бо взагалі той камінь добувають в США, Сибіру, на Далекому сході, у Вірменії, Південній Америці, Індії.
До речі, про базальт).
Базальт — виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова. В залежності від крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий — долерит, дрібнозернистий — анамезит, тонкозернистий — власне базальт.
Базальтові стовпи - різновид базальтів, що має в поперечному перерізі - форму від чотирьохгранних до семигранних. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2м. Переважають із товщиною 0,8-1,0м. Висота – від 3-х до 30м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл. Виглядає неймовірно.
Базальт добувають двома методами. Перший - підривають. Але той камінь використовують для виготовлення щебеню. Його дроблять і відправлябть на переробку ( нас до речі не один камаз. які то возять і не підібрав. Носяться як дурні. Зарплатня залежить від кількості рейсів, мабуть).
А ось так добувають базальтові брили, сверляться в стовп, а потім ескаватором відламують шматок.
Цікаво знати, що такий камінь, як базальт, дивує не лише своєю правильною геометричною формою, а й властивостями. Він є незамінним теплоізоляційним матеріалом, тобто вогнетривким. Цей камінь використовують при виготовленні космічних кораблів, пам’ятників, камінів. Більше того — з нього навіть нитки роблять за допомогою спеціальної технології. Одяг з таких ниток носять пожежники за кордоном. Скловату, до речі, теж виготовляють з базальту.
Існує красива легенда про те, як були знайдені залежі базальту. Вона каже ніби неподалік Костополя згубив колись свого вельми коштовного персня король Ян Казимир. І велів помітити місцину, аби відшукати згодом. Ну а коли почали шукати – то й відкопали оцих кам’яних монстрів.
Дуже мальвнимий кар'єр. І такий собі "острівець кохання" додає йому шарму. Це панормака , клікається.
Далі ми вирушили на інший кар'єр. вже працюючий
Базальтове(в минулому Янова Долина) село у Костопільському районі Рівненської області.На даний час населення складає біля 500 чол,а колись..А колись тут працювали тисячі робітників – мешканців навколишніх сіл.Роботу давали базальтові карєри-базальт у цих місцях добували з 1861р.
У середині 30-х років двадцятого століття в Яновій Долині працювало три тисячі чоловік — півтори тисячі українців та півтори тисячі поляків. Робітниче селище було електрифіковане і мало не тільки водопровід, а навіть каналізацію. Для сільської місцевості це було дивиною. До сусіднього села Злазне було прокладено спеціальну дорогу для велосипедистів. Будувався аеродром, діяли різні громадські і спортивні товариства, каси взаємодопомоги.
При плануванні будівництва робітничого селища в Яновій Долині(у 1934р) була використана, зокрема, ідея робітничих селищ (колоній).У 1936р почалась реалізація плану-в основу схеми,було покладено регулярну прямокутну сітку вулиць, зорієнтованих до зовнішніх доріг, що вели сусідніх сіл. Для їх прокладання у лісі зробили просіки завширшки 100 м. Проїжджу частину та тротуари забруковували, уздовж них зводили 2-, 4- і 6-квартирні житлові будинки (кожен був споруджений із дерев’яних брусів на базальтових фундаментах).
Між вулицями-алеями були залишені 100-120-метрові смуги лісу для забезпечення комфортного проживання.Житлові вулиці не отримали назв, а позначались літерами: А, В, С, D. Лише основні артерії мали відповідні до свого розташування назви.
Протягом 1936 р. зі 100 житлових будинків, передбачених генеральним планом, звели 20 і ще 20 перебували в процесі будівництва.
Згідно з українськими джерелами, у ніч проти 22 червня 1943р відділи УПА здійснили наступ на добре укріплений німцями військово-господарський пункт у містечку Янова Долина.Внаслідок цих подій населений пункт було вщент спалено і вже ніколи не відроджено в тому вигляді, яким він був у 1936-1943 роках.
Далі село почало називатися Базальтове.
Наразі біля села є п'ять кар'єрів. Чотири з них номінально працюючі. Кажуть працюють в дві зміни. Не знаню, чи то нам так пощастило, чи обманювали, але два рази приходили до кар'єру з технікою і нікого не бачили.
Поклади місцевого каменю оцінюються в 200 мільярдів доларів.
дуже атмосферне місце, особливо без людей.
Кста. Зовсім забув.
Заказник «Базальтові стовпи» розташований біля сіл Новий Берестовець та Базальтове Костопільського району Рівненської області. У червні 1972 року “Базальтовим стовпам” був наданий статус пам'ятки природи місцевого значення. Тепер цю зону рекомендують як зону відпочинку. Івано-Долинське родовище базальту, на території якого і розташований заказник, представляло область у всеукраїнському конкурсі «7 природних чудес України» і увійшло до фіналу.
Заказник «Базальтові стовпи» є комплексним: стратиграфічним, петрографічним, мінералогічним, палеовулканічним. Загальна протяжність відшаровувань базальту в межах заказника 180—230 м. Також на території заказника є мінерали: адуляр, хлорит, яніт, халцедон, барит, гематит, пірит, марказит, псиломелан, борніт, азурит, мідь самородна. На базальтових родовищах трапляються і самоцвіти — напівкоштовні камені: агат, кварц, кальцит. Вони утворюються в результаті попадання насичених певними хімічними елементами розчинів в тріщину базальтової породи.
Ще панорамка
Вечоріло, ми пішли шукати місце під намет. Стали ще біля однного кар'єру затопленого. Риби кажуть там дуже багато.
А поряд було кладовище). Зате тихо). Надгробки вгадаєте з чого там? Виготовлення надгробків - один з додаткових способів заробітку місцевих.
Тут же біля намнту грибів назбирали. знайшли пакет з картоплею). Гостинно нас рівненщина зустріла.
З місцевих базальтів вимощено майдани Відня, Парижу, Брюсселя, Варшави.
Червона Площа в Москві повністю вимощена рівненським базальтом.
Трохи урбаністичний пейзажів .. без слів.
Село і зараз вигляжає не бідним. непогані такі котелжики. Добротні дороги.
Хліви обкладені , звісно ж, базальтом. От так от. Червона площа і хліви.. ну, різниці в принципі немає.
Пам'ятник воякам УПА. Подію я описував вище.
Почну з початку. Часу на добирання до Луцьку в нас вистачало. Тож ми вирішили поїхати туди автостопом , заодно і заїхати в кілька цікавих місць. Першими в нашому списку були базальтові кар'єри на костопільшині.
Ввечері перед від'їздом знайшлася машина, яка могла нас підкинути з Києва в "ту сторону", тож спочатку в нас вийшов такий " віп автостоп" . Дякую Артему, з яким ми доїхали аж до Рівного. Вийшли на окружній. Стали стопити.
Прямували в сторону Костопіля. Трафік зовсім не вражав, але через хвилин 20 нас зголосилися підвезти до більш людної розв'язки біля села Великий Житин.
Як бачите напис глаголить , що тут народився Кравчук і його називають першим президентом..( це я майже встиг до його вчорашнього дня народження). Але люди знають правду, не те що історики.
Місцевий дядько, який нас підвозив наголошував, що то все мура і першим президентом України був Грушевський.
Наступну машину ми зловили доволі швидко - бусік з трьома чудними мужиками. Розповіли дуже багато про костопільщину . розказали як добратися до кар'єрів, де виходити, куди йти і навіть де магазин там). Підвезли майже до дороги на Базальтове.
І тут ми засіли. Дві години стопили, розважали маршрутчиків і дітлахів місцевих. Взагалі туристи в Костополі щось споріднено інопланетянам. Хіба пальцями на нас не показували.
Ми вже й в маршрутку хотіли сідати. По тим сільським єбеням нас ніхто везти не хотів. Але. пощастило. Підібрав нас чудний дідусь, який їхав за Базальтове. По дорозі ще раз нам розказали. куди йти, де ночувати і взагалі... Добрі люди таки є.
Приїхали.
Сказати що були вражені - не сказати нічого. Спочатку ми пішли на затоплений кар'єр.
Величезні базальтові стовпи, що струко як солдати стоять, знизу блакитна-блакитна від великого вмісту мінералів вода.. масштаб.. краса неймовірна. Ми б тут і стали наметом, але заважав шум від працюючих машин. Кар'єр хоч і вважається непрацюючим, але щось там таки добувають.
І таки добре. що не залишилися.
Несподіване графіті.
Ну . що почну розказувати цікаве.
Фахівці стверджують, що більше ніде в Європі ви такого не побачите. Кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою водою.
Місцеві розказували , що такий базальт можна знайти тільки тут, десь в скандинавії і на дні океану.
Не знаю, може вони мали на увазі вид базальту, бо взагалі той камінь добувають в США, Сибіру, на Далекому сході, у Вірменії, Південній Америці, Індії.
До речі, про базальт).
Базальт — виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова. В залежності від крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий — долерит, дрібнозернистий — анамезит, тонкозернистий — власне базальт.
Базальтові стовпи - різновид базальтів, що має в поперечному перерізі - форму від чотирьохгранних до семигранних. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2м. Переважають із товщиною 0,8-1,0м. Висота – від 3-х до 30м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл. Виглядає неймовірно.
Базальт добувають двома методами. Перший - підривають. Але той камінь використовують для виготовлення щебеню. Його дроблять і відправлябть на переробку ( нас до речі не один камаз. які то возять і не підібрав. Носяться як дурні. Зарплатня залежить від кількості рейсів, мабуть).
А ось так добувають базальтові брили, сверляться в стовп, а потім ескаватором відламують шматок.
Цікаво знати, що такий камінь, як базальт, дивує не лише своєю правильною геометричною формою, а й властивостями. Він є незамінним теплоізоляційним матеріалом, тобто вогнетривким. Цей камінь використовують при виготовленні космічних кораблів, пам’ятників, камінів. Більше того — з нього навіть нитки роблять за допомогою спеціальної технології. Одяг з таких ниток носять пожежники за кордоном. Скловату, до речі, теж виготовляють з базальту.
Існує красива легенда про те, як були знайдені залежі базальту. Вона каже ніби неподалік Костополя згубив колись свого вельми коштовного персня король Ян Казимир. І велів помітити місцину, аби відшукати згодом. Ну а коли почали шукати – то й відкопали оцих кам’яних монстрів.
Дуже мальвнимий кар'єр. І такий собі "острівець кохання" додає йому шарму. Це панормака , клікається.
Далі ми вирушили на інший кар'єр. вже працюючий
Базальтове(в минулому Янова Долина) село у Костопільському районі Рівненської області.На даний час населення складає біля 500 чол,а колись..А колись тут працювали тисячі робітників – мешканців навколишніх сіл.Роботу давали базальтові карєри-базальт у цих місцях добували з 1861р.
У середині 30-х років двадцятого століття в Яновій Долині працювало три тисячі чоловік — півтори тисячі українців та півтори тисячі поляків. Робітниче селище було електрифіковане і мало не тільки водопровід, а навіть каналізацію. Для сільської місцевості це було дивиною. До сусіднього села Злазне було прокладено спеціальну дорогу для велосипедистів. Будувався аеродром, діяли різні громадські і спортивні товариства, каси взаємодопомоги.
При плануванні будівництва робітничого селища в Яновій Долині(у 1934р) була використана, зокрема, ідея робітничих селищ (колоній).У 1936р почалась реалізація плану-в основу схеми,було покладено регулярну прямокутну сітку вулиць, зорієнтованих до зовнішніх доріг, що вели сусідніх сіл. Для їх прокладання у лісі зробили просіки завширшки 100 м. Проїжджу частину та тротуари забруковували, уздовж них зводили 2-, 4- і 6-квартирні житлові будинки (кожен був споруджений із дерев’яних брусів на базальтових фундаментах).
Між вулицями-алеями були залишені 100-120-метрові смуги лісу для забезпечення комфортного проживання.Житлові вулиці не отримали назв, а позначались літерами: А, В, С, D. Лише основні артерії мали відповідні до свого розташування назви.
Протягом 1936 р. зі 100 житлових будинків, передбачених генеральним планом, звели 20 і ще 20 перебували в процесі будівництва.
Згідно з українськими джерелами, у ніч проти 22 червня 1943р відділи УПА здійснили наступ на добре укріплений німцями військово-господарський пункт у містечку Янова Долина.Внаслідок цих подій населений пункт було вщент спалено і вже ніколи не відроджено в тому вигляді, яким він був у 1936-1943 роках.
Далі село почало називатися Базальтове.
Наразі біля села є п'ять кар'єрів. Чотири з них номінально працюючі. Кажуть працюють в дві зміни. Не знаню, чи то нам так пощастило, чи обманювали, але два рази приходили до кар'єру з технікою і нікого не бачили.
Поклади місцевого каменю оцінюються в 200 мільярдів доларів.
дуже атмосферне місце, особливо без людей.
Кста. Зовсім забув.
Заказник «Базальтові стовпи» розташований біля сіл Новий Берестовець та Базальтове Костопільського району Рівненської області. У червні 1972 року “Базальтовим стовпам” був наданий статус пам'ятки природи місцевого значення. Тепер цю зону рекомендують як зону відпочинку. Івано-Долинське родовище базальту, на території якого і розташований заказник, представляло область у всеукраїнському конкурсі «7 природних чудес України» і увійшло до фіналу.
Заказник «Базальтові стовпи» є комплексним: стратиграфічним, петрографічним, мінералогічним, палеовулканічним. Загальна протяжність відшаровувань базальту в межах заказника 180—230 м. Також на території заказника є мінерали: адуляр, хлорит, яніт, халцедон, барит, гематит, пірит, марказит, псиломелан, борніт, азурит, мідь самородна. На базальтових родовищах трапляються і самоцвіти — напівкоштовні камені: агат, кварц, кальцит. Вони утворюються в результаті попадання насичених певними хімічними елементами розчинів в тріщину базальтової породи.
Ще панорамка
Вечоріло, ми пішли шукати місце під намет. Стали ще біля однного кар'єру затопленого. Риби кажуть там дуже багато.А поряд було кладовище). Зате тихо). Надгробки вгадаєте з чого там? Виготовлення надгробків - один з додаткових способів заробітку місцевих.
Тут же біля намнту грибів назбирали. знайшли пакет з картоплею). Гостинно нас рівненщина зустріла.
З місцевих базальтів вимощено майдани Відня, Парижу, Брюсселя, Варшави.
Червона Площа в Москві повністю вимощена рівненським базальтом.
Трохи урбаністичний пейзажів .. без слів.
Село і зараз вигляжає не бідним. непогані такі котелжики. Добротні дороги.
Хліви обкладені , звісно ж, базальтом. От так от. Червона площа і хліви.. ну, різниці в принципі немає.
Пам'ятник воякам УПА. Подію я описував вище.
От і все, знову виходимо на трасу тримаємо курс на Клевань. Базальтове залишило по собі величезну кількість вражень. Вразило красою і масштабами. Неймовірне місце.
І ще панорамку вдогонку.
