falkoner | Про казкову країну

Багато бачив я тих ваших чудес,
І Добра Фея любить тільки себе,
І Білосніжка вже продалась давно,
Та ваша казка то попсуте кіно...

Розкажу вам казочку на ніч.

В одній казковій країні кілька подорожніх поспішали до моря. Йшли дні і ночі, несли за плечима важні пакунки. Не досипали, не доїдали, йшли горами і ріками, ущелинами і печерами, стежками і дорогами.
Царем в цій казковій країні був Віктор Перший Сцикливий. Героїчний лицар і відважний полководець. То переможе в бою нерівному тупий важкий предмет, то переборе чари друїдів, які насилали на нього страхіть ялинкових. Останній подвиг ратний його переміг тисячу злобних карликів на підступах південних держави своєї!
Втомився богатир землі казкової від ратних подвигів, вирішив відпочити в хатинці номенклатурній фороській. Проте навіть на відпочинку він пильно стеріг південні кордони країни своєї казкової, не допускаючи туди холопів і ніщебродів різних, знищуючи їх нещадно.
Коли на двадцятий день подорожі своєї подорожні дійшли до скелі з якої могли побачити мету свою - море , вирішили врятувати пілігримів опричники добрі , в соболях чорних ( один чогось був в соболях британської армії) , на конях вороних без клейма хазяйського. Перестріли подорожніх вони на стежці глухій лісовій стежці і кажуть їх голосом людським. Не дивіться на море, там героїчний цар Віктор відпочиває, ще заціпить вас кулаками своїми могутніми! Навіть на висоті в 700 метрів дістати вас той богатир може! Подякували подорожні опричникам і пішли собі далі , так і не глянувши на мету свою.
Далі перестрів їх на стежці добрий лісовичок-мужичок і за добре слово і плату невелику ( 10 грн з людини , єсі чо :) ) дав пораду добру мандрівникам. Порадив всі свої бусурманські цяцьки поховати як надалі, бо не витримує дух царя Віктора іграшок закордонних! Розказав, як побачив великий Цар зі змія-горинича осідланого свого, ймення якому " галікоптер", двох пілігримів з камерою і фотоапаратом на горі, то вислав злих опричників знайти і замордувати іродів. Два дні ті як пси гончі бігали по лісу шукали двох нахаб.

Така от сумна казка вам на ніч. Поки без кінця. Кінець ми маємо самі придумати.