Про Мамедова

Дитинство проходить
Так шкода ці втрачені долі
Їх щастя розбите
Але серця їх відкриті.

Влітку 1993 року я тусив з футбольною командою ДСЮШ 14 на турбазі біля села Кротенки, що на річці Ворскла в полтавській області.

Було то в глибокому дитинстві, тому історія не про дівчат чи алкоголь). ТАк от , був у нас типу спортивний збір. Тренування три рази на день, спорт режим і всьо такоє. Кароч ніякого особистого життя. Але запам*яталася одна історія. По команді почали ходити чутки що в сусідньому з нами корпусі живе футболіст( справжній!!!) Мамедов ( точно вже не пам*ятаю чи саме таке призвіще) .На той час то був доволі відомий російський футболіст От і ми всі почали бігати до нього за автографами. Я запідозрив підйоб, коли він на клаптику паперу поставив афтограф , дослівно : "Футболіст Мамедов". А потім прийшов тренер і обломав нас всіх. Каже : " Ви на його ноги гляньте! Таких жирних ніг в професійного футболіста бути не може!" Згадав от зараз цей трешак, і порадів за чувака - він два дні відчував себе справжньою зіркою! А мораль? Немає моралі. Просто , шкодую за тим, як тоді все було прост в житті.