Про книги

[falkoner]

Падал теплый снег, она включила свет,
Он открыл гараж, падал теплый снег.
Она сняла пальто, он завел мотор,
Им было жарко вдвоем, струился сладкий газ.

Книгу купив як тільки вона вийшла, але руки ніяк не доходили прочитати. Відвик я від паперових книг. Електронні  -  зручніші.
А тепер про книгу. Дуже сподобалося. Але вона мені близька просто.Багато з того що описується в ній я переживав сам. Багато тез викладеній в ній чудово поміщаються в парадигму мого життя. А дуже дивно , що ми з антоном ніяк не пертнулися в такому маленькому Києві. Читати всім . Навіть тим хто нездатен на сніданок на даху будинку, чи футбол в підземеллі, хто ніколи не тримав в руках балон з фарбою. Хто ніколи не протестував. Ще не пізно).
Одна з найкращих постапокаліптичних читаних мною книг. Сурен Цермудян створив дуже правдоподібний світ після світової ядерної зими.  Людство саме себе прирекло 20 років не бачити сонця. В книзі немає правих і немає винуватих. Всі , і американці і росіяни винні в тому, що цивілізацію знищено. Читаючи, не раз задумувався, що подібний сценарій дуже навіть ймовірний. І що поки не пізно, можливо треба зупинитися, бо другого шансу не буде. ЗІ. В книзі є невеликі вкраплення " великого расєйского ура патріотизму"  , але не сильно напрягають. ЗЗІ. Про Україну - ніслова.