Ты моя крепость, я камень в кирпичной стене. У меня на боку написано гнусное слово.
Жив-був універмаг. Він був красивий. Але настали важкі часи. Будівля спорожніла. З полиць зникли продукти, одяг та дитячі іграшки. Потім зникли й самі полки. Поламалися двері, були вкрадені вікна, згорів дах. Універмаг тихенько вмирав. Але прийшли люди в респіраторах з повними рюкзаками яскравих фарб. І будівлю ожила. А якщо і не ожила, то отримала прекрасний яскравий і креативний надгробок.