![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про відпустку18. Частина перша. Будапешт транзитний
А поїзд "Київ – Будапешт"
Відходить вчасно,
Життя назад не повернеш,
Життя – прекрасне!
Відходить вчасно,
Життя назад не повернеш,
Життя – прекрасне!
Сьогодні я нарешті розпочну розповідати про цьогорічну нашу з Оленкою подорож Балканами.
Взяли вдвох відпустки і 15 вересня вже минулого року, залишивши в Києві всі проблеми і завали помчали. Спочатку до Будапешту. Будапешт був транзинною точкою як туди, так і назад.
Wizz Air розпочав ще минулого року польоти зі столиці Угорщини до Сараєва, Подгориці, Тірани, Скоп'є, Бєлграду. Деякими з цих рейсів ми і скористалися.
Розповідь буде довгою, бо в цій поїздці було багато цікавого. Різні культури, переїзди, гори, море, автостоп ( трохи вимушений), багато людей, вражень ну і звичайно ж - фоток.
Київ - Будапешт - Сараєво - Мостар - Благай - Дубровнік - Котор - Будва - Тірана - Дуррес - Шкодер - Подгориця - Будапешт - Київ.
Сьогодні розпочну, колись закінчу.
Маю тільки питання. Мені писати пости про цю відпустку мішаючи країни і міста, як я завжди роблю, чи писати в хронологічному порядку?
Поїхали. Сьогодні про транзитний Будапешт.
Отож,я к я вже писав летіли ми Wizz Air. Докупили один великий багаж на двох. Нам на два тижні мало вистачити.
Паспортний контроль прошли доволі швиденько, правда Оленка забула жилетку в залі за ним. Помітили , коли вже майже вийшли з аеропорту. Трохи побігали в спробах повернути її. Але всім все пофіг. Так і залишилася жилеточка десь тама. Проблемою могло стати тільки те, що то чи не єдина тепла річ в Оленки була... але проблеми ми вирішуємо поступово, тож ми поїхали заселятися.
Як завжди вирішили їхати найдешевшим маршрутом.
Автобус 200Е до метро Köbánya-Kispest. ну а на метро вже в центр. Завжди так робили).
Цього разу алгоритм трошки змінився. Зараз в Будапешті ( ну, принаймні восени ще так було) ремонтується синя гілка метро. Це якраз та, на якій знаходиться відома всім туристам станція метро Köbánya-Kispest.
Гілка зачинена на вхід пізно ввечері і по вихідним. За заміну поїздам метро запущено автобуси М3, які дублюють маршрут гірки метро. Зрозуміло що по поверхні.
Ми роздуплилися в цьому дуже швидко ( про це оголошували в автобусі, але хто ж їх слухає) і поїхали до центру. Ключі від свого житла ми малі забрати в районі метро Асторія (Astoria). Чому я кажу тільки про ключі, бо фактично кімната наша знаходилася в іншомі місці. Відносно далеко, в районі площі Ракоці (Rákóczi tér). Ну , так от система аренди житла. Все на кодових замочках. Ключ назад не треба приносити, залишаєш в номері. Нам підходило. Не фонтан, але ж треба було тільки переночувати.
Знали, що треба буде покататися, тож купили відразу собі по проїздному добовому. І о щастя! Вперше побачив в Будапешті ( та і за кордоном взагалі) контролера! Гордо показавши йому проїздний, ми вийшли, щоб поїхати в іншу сторону, бо. як завжди блуданули)).
Проте вже дуже швидко заселившись і скинувши речі, ми пішли гуляти передвечірнім Будапештом.
Це ось такий вид був у нас з вікна.
Прямо поряд з будинком, де ми зняли житло знаходився Ринок " Ракоці". Красива така, явно історична будівля. Правда в середину ми потрапили тільки на наступний ранок. Зараз він вже був закритий.
А це, власне, будинок в якому ми ночували. Отам на верхньому поверсі.
Напроти ринку на площі фонтанчик дуже милий. Де цигани і бомжі миють ноги. Краса.
Рушили далі, особливо не маючи якогось плану. Кудись конткретно ми не встигали. В бані вирішили сходити на зворотньому шляху... Так. Просто пішли насолоджуватися відпусткою, що розпочалася.
Отож безцільно трохи бродили вулицями.
Як завжди попадалося багато муралів) Вони переслідують мене, ага).
Райончик виявився специфічним ( зі специфічним же запахом. Привіт Львову!). Не відразу, але все ж таки зрозумів, що ми живемо в частині мста, що відома руіна барами).
Зрозумів я це тільки тоді, коли ми проходили повз Szimpla Kert - найвідоміший з них. Не заходили. Не наше то).
Отак ідучі в нікуди ми прийшли кудись. До центральної Синагоги Будапешта. Минулого разу, коли ми з Оленкою були місті, то сюди якось не завернули. А я хотів подивитися. Читав навіть про неї. Але квиток в 4000 форинтів ( 400 грн) і черга на вхід відбила то бажання. Реально дороговато.
Окремо я вичитав і хотів побачити дерево з металевим листям. На кожному листочку якого викарбувано ім'я єврея, який був вбитий в Будапешті під час Другої світової війни. Величний і символічний пам'ятник. Так от його можна сфоткати з вулиці через паркан. Фоткатися ж з ним... ну не знаю і не розумію люгіку таких людей.
Це також частина комплексу синагоги. Найстаріша її частина.
Рушили далі гуляти. Знову мурали).
Цей ось нагадує, що знаменитий "Кубік Рубіка" було придумано угорцем.
А цей мурал нагадує про знаменну перемогу у футболі збірної Угорщини над футболстами з Англії в 1953 році.
А цей нічого не означає) просто забавний).
Одна з незвичних атракцій міста. Ніде таких машинок не бачив). Цікаво, чи потрібні права, щоб покататися?
Чудова архітектура є наслідком не тільки Австро Угорської імперії. Цей будинок значного пізнішого періоду, але не менш шикарний. Правда?
По трошки так ми дійшли до Базиліки св. Іштвана - головного святого Угорщини. Он бачите , купол на задньому плані. Попереду доволі сучасна будівля зі скла. В центрі історичного міста. Ніхто не панікує.
Скажу чесно, до Базиліки ми йшли заради курташа, який купували незадорого тут минулого разу.
Позаду Базиліки , через дорогу, стоїть кіоск. Там смачньчий курташ всього за 350 форинтів ( а не за 1000 як в Буді, чи в зоопарку, чи в кафешках). Цього разу . правда. він був вже зачинений.
А от і сам величний храм. Цього разу ми в середину не заходили і на дзвіницю не підіймалися, про то можете глянути в постах про минулу нашу подорож до столиці Угорщини.
Та і пофоткати її нормально не вийшло. В місті в ці дні проходив якийсь фестиваль і площа перед Базилікою була вщент заставлена ятками. Купа людей. Тіснота.
Порадували люди. які вмивалися і мили посуд просто з гідранта)).
Піцерія на задньому плані не проста)). Саме вона врятувала нас в нашу минулу поїздку від голодної смерті, коли ми бродили тут близько півночі). Нічого вже не працювало, а вона цілодобова).
Як я вже писав, людей було забагато, тож погладивши пузіко статуї Товстого полісмена ми рушили до замку Буда зустрічати захід сонця.
Якраз по прямій вийшли до мосту Сечені. Порушуючи перебігли дорогу і посунули на правий берег Дунаю.
Міст довго переходили. Якраз потрапили на неймовірне світло. Зупинялися фотаграфувати (ся) через кожний десяток кроків.
Тут чудово видно Церкву св. Матьяша. Рибальський бастіон, Реформаторську церкву... взагалі чудовий вид на Буду.
А тут неймовірна набережна Пешта. Вдалині знаменита будівля Угорського Парламенту.
А тут вона взагалі казкова в пастельних вечірніх кольорах.
Перейшли міст коли місяць вже "чіплявся" за купол Будайського замку. Хто не в курсі - зараз там Національний Художній музей Угорщини. Про нього я таков вже писав
В надвечірньому світлі ланцюговий міст Сечені виглядає загадково...
... а Будайський тунель так взагалі нагадує печеру скарбів.
4 євро за фунікулер ми знову зажали. До замку підійматися не так високо, до того ж пішки - набагато мальовничіше).
Почали чекати, поки стемніє. Я щоб пофоткати, Оленка за компанію... а взагалі це неймовірне видовище, тут і без камери є на що подивитися, що доводили натовпи туристів.
Розкажу трошки трагічну історію. Коли підходили до замку, бачили як дві дівчини бавляться з курцхааром... тут секунда і чути страшник крик. Потім плач. Виявилося, що собака, мабуть наздоганяючи іграшку, впав зі стіни в рів. Висота.. ну метрів з 10. Лежить бідося скулить на дні, перед напівпівальними вікнами музею. Відразу викликали вони швидку ( мабуть ветеринарну, я не в курсі).
Цікавою була реакція дівчат. одна відразу впала на коліна і закотила істерику , інша побігла вниз, викликала швидку, почала шукати працівників , знайшала дорогу вниз спустилася до собачки.
Люди такі різні...
Сподіваюся з песиком все таки закінчилося все добре, бо він зміг підповзти до хвіртки, дівчинка його гладила через грати.
Ну.. щоб відволікти вас від сумної історії ще вам трохи фоток нічного Будапешту.
Ми ж прогулялися ще трохи до церкви св. Матьяша і до Рибальського Бастіону.
Вночі там добре, бо значно менше туристів.
Церква св. Матьяша - поки що номер один в списку найкрасивіших будівель бачених мною...
Трохи притомлені перельотом і прогулянкою - ми всілися на автобус і поїхали спатки. На завтра нас чекав цікавий день).
Прокинулися зранку, поснідали, зібрали речі і з ними ж ( залишати їх не було можливості. тож я був з великим наплічником) рушили вбавати час до літака на Сараєво).
Знову фонтанчик біля нашого дому.
Гуляли без особливого плану, в нас було всього пару годин. Вирішили піти до набережної.
По дорозі трохи поблукали містом. Я згадав, що бачив прикольний фонтан у вигляді книги, в якій перевертаються сторінки. Фонтан ми знайшли. але він не працював. По дорозі надибали кілька цікавих місць. Раділи як діти, коли знаходили щось добре знайоме нам з минулих поїздок).
Як от наприклад ця церква . Так звана Університетська.
Треба буде якось за кордоном таки спробувати прокат велосипедів).
Будинок заворожує).
І тут , здається фасад простенький, але щось в ньому є, правда?
До набережної вийшли між мостами Єльжебет і мостом Свободи. Він якраз на фото. Також на фото лазні "Геллерт". Найшикарніші в місті. Треба туди сходити). В планах у нас. Але після турецьких)
Гора, власне. також називається "Геллерт", хоча її часто називають Цитаделлю, за назвою фортеці на горі.
Ну, а ми, трошки відпочивши потулили вздовж набережної на південь.
Будинок Будапештського університету.
Забавний велосипед)
Дійшли аж до мосту Петофі. Зупинилися перепочити. Ну як перепочити) . помітили ще один кіоск з Курташем. Оленка побігла знімати гроші ( до цього ми обходилися картками), що купити пару цих місцевих смаколиків.
Я ж, поки чекав її, трохи пофоткав набережну.
А потім ми їли))). З Канякою я не поділився. Не заслужив він))).
По трохи підходив час нашого вильоту і ми вирушили в сторону аеропорту. Звернули в місто. вийшли до дороги, де мав ходити автобус М3.
Постояли хвилин 10 .. згадали, що вже не вихідний і посунули в сторону метро))
Ну а далі стандартно. Доїхали до кінцевої, пересіли на автобус 200 Е і поїхали в аеропорт.
Чесно вас попереджую. Аеропорт Будапешта дуже завантажений. Раджу приїджати завчасно. Години за 2 - 2,5 до вильоту. Величезні черги і на реєстрацію і на проходження транспортної безпеки. Я зі своєю фобією спізнитися на літак конкретно так перенервував. Але все обійшлося і ми вйо. На Балкани, до Сараєва, міста, свою закоханість в яке я дуже хотів розділити з Оленкою.
з вами також поділюся, але наступного разу. Буде цікаво, не перемикайтеся.
Паспортний контроль прошли доволі швиденько, правда Оленка забула жилетку в залі за ним. Помітили , коли вже майже вийшли з аеропорту. Трохи побігали в спробах повернути її. Але всім все пофіг. Так і залишилася жилеточка десь тама. Проблемою могло стати тільки те, що то чи не єдина тепла річ в Оленки була... але проблеми ми вирішуємо поступово, тож ми поїхали заселятися.
Як завжди вирішили їхати найдешевшим маршрутом.
Автобус 200Е до метро Köbánya-Kispest. ну а на метро вже в центр. Завжди так робили).
Цього разу алгоритм трошки змінився. Зараз в Будапешті ( ну, принаймні восени ще так було) ремонтується синя гілка метро. Це якраз та, на якій знаходиться відома всім туристам станція метро Köbánya-Kispest.
Гілка зачинена на вхід пізно ввечері і по вихідним. За заміну поїздам метро запущено автобуси М3, які дублюють маршрут гірки метро. Зрозуміло що по поверхні.
Ми роздуплилися в цьому дуже швидко ( про це оголошували в автобусі, але хто ж їх слухає) і поїхали до центру. Ключі від свого житла ми малі забрати в районі метро Асторія (Astoria). Чому я кажу тільки про ключі, бо фактично кімната наша знаходилася в іншомі місці. Відносно далеко, в районі площі Ракоці (Rákóczi tér). Ну , так от система аренди житла. Все на кодових замочках. Ключ назад не треба приносити, залишаєш в номері. Нам підходило. Не фонтан, але ж треба було тільки переночувати.
Знали, що треба буде покататися, тож купили відразу собі по проїздному добовому. І о щастя! Вперше побачив в Будапешті ( та і за кордоном взагалі) контролера! Гордо показавши йому проїздний, ми вийшли, щоб поїхати в іншу сторону, бо. як завжди блуданули)).
Проте вже дуже швидко заселившись і скинувши речі, ми пішли гуляти передвечірнім Будапештом.
Це ось такий вид був у нас з вікна.
Прямо поряд з будинком, де ми зняли житло знаходився Ринок " Ракоці". Красива така, явно історична будівля. Правда в середину ми потрапили тільки на наступний ранок. Зараз він вже був закритий.
А це, власне, будинок в якому ми ночували. Отам на верхньому поверсі.
Напроти ринку на площі фонтанчик дуже милий. Де цигани і бомжі миють ноги. Краса.
Рушили далі, особливо не маючи якогось плану. Кудись конткретно ми не встигали. В бані вирішили сходити на зворотньому шляху... Так. Просто пішли насолоджуватися відпусткою, що розпочалася.
Отож безцільно трохи бродили вулицями.
Як завжди попадалося багато муралів) Вони переслідують мене, ага).
Райончик виявився специфічним ( зі специфічним же запахом. Привіт Львову!). Не відразу, але все ж таки зрозумів, що ми живемо в частині мста, що відома руіна барами).
Зрозумів я це тільки тоді, коли ми проходили повз Szimpla Kert - найвідоміший з них. Не заходили. Не наше то).
Отак ідучі в нікуди ми прийшли кудись. До центральної Синагоги Будапешта. Минулого разу, коли ми з Оленкою були місті, то сюди якось не завернули. А я хотів подивитися. Читав навіть про неї. Але квиток в 4000 форинтів ( 400 грн) і черга на вхід відбила то бажання. Реально дороговато.
Окремо я вичитав і хотів побачити дерево з металевим листям. На кожному листочку якого викарбувано ім'я єврея, який був вбитий в Будапешті під час Другої світової війни. Величний і символічний пам'ятник. Так от його можна сфоткати з вулиці через паркан. Фоткатися ж з ним... ну не знаю і не розумію люгіку таких людей.
Це також частина комплексу синагоги. Найстаріша її частина.
Рушили далі гуляти. Знову мурали).
Цей ось нагадує, що знаменитий "Кубік Рубіка" було придумано угорцем.
А цей мурал нагадує про знаменну перемогу у футболі збірної Угорщини над футболстами з Англії в 1953 році.
А цей нічого не означає) просто забавний).
Одна з незвичних атракцій міста. Ніде таких машинок не бачив). Цікаво, чи потрібні права, щоб покататися?
Чудова архітектура є наслідком не тільки Австро Угорської імперії. Цей будинок значного пізнішого періоду, але не менш шикарний. Правда?
По трошки так ми дійшли до Базиліки св. Іштвана - головного святого Угорщини. Он бачите , купол на задньому плані. Попереду доволі сучасна будівля зі скла. В центрі історичного міста. Ніхто не панікує.
Скажу чесно, до Базиліки ми йшли заради курташа, який купували незадорого тут минулого разу.
Позаду Базиліки , через дорогу, стоїть кіоск. Там смачньчий курташ всього за 350 форинтів ( а не за 1000 як в Буді, чи в зоопарку, чи в кафешках). Цього разу . правда. він був вже зачинений.
А от і сам величний храм. Цього разу ми в середину не заходили і на дзвіницю не підіймалися, про то можете глянути в постах про минулу нашу подорож до столиці Угорщини.
Та і пофоткати її нормально не вийшло. В місті в ці дні проходив якийсь фестиваль і площа перед Базилікою була вщент заставлена ятками. Купа людей. Тіснота.
Порадували люди. які вмивалися і мили посуд просто з гідранта)).
Піцерія на задньому плані не проста)). Саме вона врятувала нас в нашу минулу поїздку від голодної смерті, коли ми бродили тут близько півночі). Нічого вже не працювало, а вона цілодобова).
Як я вже писав, людей було забагато, тож погладивши пузіко статуї Товстого полісмена ми рушили до замку Буда зустрічати захід сонця.
Якраз по прямій вийшли до мосту Сечені. Порушуючи перебігли дорогу і посунули на правий берег Дунаю.
Міст довго переходили. Якраз потрапили на неймовірне світло. Зупинялися фотаграфувати (ся) через кожний десяток кроків.
Тут чудово видно Церкву св. Матьяша. Рибальський бастіон, Реформаторську церкву... взагалі чудовий вид на Буду.
А тут неймовірна набережна Пешта. Вдалині знаменита будівля Угорського Парламенту.
А тут вона взагалі казкова в пастельних вечірніх кольорах.
Перейшли міст коли місяць вже "чіплявся" за купол Будайського замку. Хто не в курсі - зараз там Національний Художній музей Угорщини. Про нього я таков вже писав
В надвечірньому світлі ланцюговий міст Сечені виглядає загадково...
... а Будайський тунель так взагалі нагадує печеру скарбів.
4 євро за фунікулер ми знову зажали. До замку підійматися не так високо, до того ж пішки - набагато мальовничіше).
Почали чекати, поки стемніє. Я щоб пофоткати, Оленка за компанію... а взагалі це неймовірне видовище, тут і без камери є на що подивитися, що доводили натовпи туристів.
Розкажу трошки трагічну історію. Коли підходили до замку, бачили як дві дівчини бавляться з курцхааром... тут секунда і чути страшник крик. Потім плач. Виявилося, що собака, мабуть наздоганяючи іграшку, впав зі стіни в рів. Висота.. ну метрів з 10. Лежить бідося скулить на дні, перед напівпівальними вікнами музею. Відразу викликали вони швидку ( мабуть ветеринарну, я не в курсі).
Цікавою була реакція дівчат. одна відразу впала на коліна і закотила істерику , інша побігла вниз, викликала швидку, почала шукати працівників , знайшала дорогу вниз спустилася до собачки.
Люди такі різні...
Сподіваюся з песиком все таки закінчилося все добре, бо він зміг підповзти до хвіртки, дівчинка його гладила через грати.
Ну.. щоб відволікти вас від сумної історії ще вам трохи фоток нічного Будапешту.
Ми ж прогулялися ще трохи до церкви св. Матьяша і до Рибальського Бастіону.
Вночі там добре, бо значно менше туристів.
Церква св. Матьяша - поки що номер один в списку найкрасивіших будівель бачених мною...
Трохи притомлені перельотом і прогулянкою - ми всілися на автобус і поїхали спатки. На завтра нас чекав цікавий день).
Прокинулися зранку, поснідали, зібрали речі і з ними ж ( залишати їх не було можливості. тож я був з великим наплічником) рушили вбавати час до літака на Сараєво).
Знову фонтанчик біля нашого дому.
Гуляли без особливого плану, в нас було всього пару годин. Вирішили піти до набережної.
По дорозі трохи поблукали містом. Я згадав, що бачив прикольний фонтан у вигляді книги, в якій перевертаються сторінки. Фонтан ми знайшли. але він не працював. По дорозі надибали кілька цікавих місць. Раділи як діти, коли знаходили щось добре знайоме нам з минулих поїздок).
Як от наприклад ця церква . Так звана Університетська.
Треба буде якось за кордоном таки спробувати прокат велосипедів).
Будинок заворожує).
І тут , здається фасад простенький, але щось в ньому є, правда?
До набережної вийшли між мостами Єльжебет і мостом Свободи. Він якраз на фото. Також на фото лазні "Геллерт". Найшикарніші в місті. Треба туди сходити). В планах у нас. Але після турецьких)
Гора, власне. також називається "Геллерт", хоча її часто називають Цитаделлю, за назвою фортеці на горі.
Ну, а ми, трошки відпочивши потулили вздовж набережної на південь.
Будинок Будапештського університету.
Забавний велосипед)
Дійшли аж до мосту Петофі. Зупинилися перепочити. Ну як перепочити) . помітили ще один кіоск з Курташем. Оленка побігла знімати гроші ( до цього ми обходилися картками), що купити пару цих місцевих смаколиків.
Я ж, поки чекав її, трохи пофоткав набережну.
А потім ми їли))). З Канякою я не поділився. Не заслужив він))).
По трохи підходив час нашого вильоту і ми вирушили в сторону аеропорту. Звернули в місто. вийшли до дороги, де мав ходити автобус М3.
Постояли хвилин 10 .. згадали, що вже не вихідний і посунули в сторону метро))
Ну а далі стандартно. Доїхали до кінцевої, пересіли на автобус 200 Е і поїхали в аеропорт.
Чесно вас попереджую. Аеропорт Будапешта дуже завантажений. Раджу приїджати завчасно. Години за 2 - 2,5 до вильоту. Величезні черги і на реєстрацію і на проходження транспортної безпеки. Я зі своєю фобією спізнитися на літак конкретно так перенервував. Але все обійшлося і ми вйо. На Балкани, до Сараєва, міста, свою закоханість в яке я дуже хотів розділити з Оленкою.
з вами також поділюся, але наступного разу. Буде цікаво, не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
no subject
"Наші" понаїхали?
На будинку де ночували на даху стоїть антена для мобільного зв'язку. То житловий будинок?
Якщо "контролер" спіймає "зайця" що робить? Виштовхує, свариться чи просто махне рукою?
no subject
Будапешт ( як і більшість туристичних міст) доволі брудний і смердючий. З великою кількістю мігрантів і бомжів.
Тут також вистачає і реклами в історичному центрі і кондишинів. Жити то хочеться комфортно всім.
Так , то житловий будинок. Останній поверх викупив чи арендує хостел.
Штрафи. Дуже великі страфи. З диференційною оплатою. Чим раніше платиш - тим він менший.
no subject
no subject