falkoner | Про Познань. Частина Друга. Ринок

Ми виходили на площу
І помирали на площі,
І коли ми помирали -
В нас виростали крила.

Продовжу розповідь про березневу Познань.
Власне, з того місця, на якому завершився перший пост.
Ми дійшли на найцентральнішого центру міста. Площі ринок.

В Познані, центральна площа міста, величезна.
Площа Старий ринок Познані, була заснована в 1253 році як головне місце для покупки і продажу товарів. Старий ринок є третьою за величиною площею в Польщі після Кракова і Вроцлава.

Старий ринок має форму квадрату зі стороною 140 метрів, по периметру розташовані будівлі, побудовані в 16 столітті: трактири, купецькі будинки, постоялі двори. Звичайно ж, головною будівлею Старого ринку є Ратуша, закладена в 1253 році. У 1550-1560 роках після сильної пожежі будівля була перебудована за проектом італійського архітектора Джованні ді Квадро в стилі Ренесанс. До початку Другої світової війни в шикарній будівлі розташовувалася міська адміністрація, а в даний час тут працює Історичний музей.

Історичні будинки розтановані не тільки по периметру площі. До Ратуші туляться маленькі кам'яниці явно істоичного вигляду. От цікаво завжди було, часто такі історичні будиночки розмальовують в різні кольори. Зараз це, зрозуміло, робиться для заманухи туристів а от раніше навіщо? Та і чи робилося взагалі?

Виявилося, що вхід в Історичний музей вільний ( не завжди, а саме в цей конкретний день. Здається кожної п'ятниці), тож ми вирішили заглянути всередину.
Не так нас цікавила, історія Познані, як хотілося погрітися ... і і в туалет сходити). Коварно.

До музеїв можна, звичайно, відноситися скептично, але точно не до цього. Всередині приміщення Ратуші шикарні...

Головним приміщенням в будівлі є Велика зала з кесонною стелею прикрашеною хрестами та гербами. У Великій залі ратуші зберглося оригінальне ренесансне оформлення італійського архітектора Квадро, про що свідчить напис латиною на південному фасаді — «це є робота Джованні Батіста …» і герб художника.

Ще одним визначним приміщення Ратуші є Королівська зала. Саме в ній засідала Міська Рада. Назва зали походить від портретів правителів, які висіли на її стінах. Тут також є ренесансний камін середини XVI ст. з пісковику.

,

Зараз тут розміщується основна експозиція музею.

На другому поверсі Ратуші раніше ( та і зараз, власне) розміщувалися господарчі приміщення.

Відігрілися трохи і пішли нарізати кола по площі. Роздивлялися будиночки. Параленьно шукали місце, де ж таки сісти і перекусити.

Кожного дня опівдні на фвсаді Ратуші відбувається дійство, що збирає натовпи туристів.
Під годинником відчиняється віконце і починається "бодання козликів". Козлики - символ міста. За легендою від торговця втекли два козла, що призначалися м'яснику. Хазяїн помітив їх на даху Ратуші ( кожного дня таке буває)) гг), піднявся зоб забрати і помітив ворогів, які наступали на місто. Отак козли ( які не заважають їм жити) врятували Познань і зайняли місце на гербі міста.
Козликів, що бодаються , я вам обов'язково покажу, але не в цьому пості).

Окрім історичної забудови по центру площі комуняки розмістили пару доволі страшненьких будівель.
Waga Miejska. До 2009 року тут знаходився РАКС. Зараз тут відбуваються виставки, концерти і інші події. Але виглядає страшненько. І зовсім не вписується в ансамбль площі.

Музеї різні. Цікаві хіба що полякам. Війська польського, Революції 18-19 років.. Таке от.

Від площі відходять вузенькі вулички на всі чотири сторони . Ці от, наприклад, ведуть до одного з Познанських замків, але по ній ми підемо трохи пізніше.

На Старому ринку розташовані чотири фонтани: фонтан Нептуна, фонтан Марса, фонтан Прозерпіни і фонтан Аполлона( стандартна забудова центральної площі польським міст).

Підозрюю це Аполлон. Але мені більше нагадує Голлума. "Моє золотце"...

Завжди заглядай за фасад)).

Такий от милий колодях/фонтан. Тут колись набирали питну воду.

У північно-східному кутку Старого ринку недалеко від фонтану Прозерпіни знаходиться Ганебний стовп, побудований в 1535 році. Оригінальна колонна в стилі пізньої готики висотою 5,5 метрів знаходиться в Музеї історії міста, а на площі можна побачити точну копію, встановлену в 1925 році. Тут отримували свої покарання ті, хто носив занадто пишні шати, оксамит, атлас і ювелірні прикраси. Ганебний стовп використовувався для вищої міри покарання за подібні порушення: влаштовувалися публічні прочуханки, відрізалися вуха і пальці.
Чомусь фотки колони зблизька немає... от вона чтоїть. Чорна така.

Макет рлощі для сліпих.

Покидаємо площу і вирушаємо до вареничної, яку запимітили раніше.

В центрі Познані є кілька пішохідних вулиць. Що добре. Проте ніякоїї історичної цікавинки вони не несуть. Це мінус. Просто променади, на яких розташовано купа стандартних магазинів. Такоє.

Але цікавими місцинами, ми ще побродимо. От тільки ми пообідаємо). Польські pierogi , доречі, ні йдуть в ніяке порівняння з нашими варениками... Такоє щось.
Але буде цікаво ще. Не перемикайтеся.