![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про Франфуркт-на-Майні. Частина друга. Галопом по Європі
Кричу, кричу - возьми себя!
Ищу свои следы на сером снегу, уходя,
Хочу в забытой земле из последних сил,
Я не думаю, как, но я делаю, делаю дело.
Трава, трава, обними меня, на волю отпусти,
Чтобы мысли спасти
В небо, в небо, в небо, в небо, в небо, в небо, в небо, в небо отпусти!
Ищу свои следы на сером снегу, уходя,
Хочу в забытой земле из последних сил,
Я не думаю, как, но я делаю, делаю дело.
Трава, трава, обними меня, на волю отпусти,
Чтобы мысли спасти
В небо, в небо, в небо, в небо, в небо, в небо, в небо, в небо отпусти!
Про Франфуркт-на-Майні. Частина перша. Нічна
Про Вільнюс. Частина перша. Ужупіс
Про Будапешт
Про Сараєво. Частина перша. Туман
Про Вільнюс. Частина друга. Нічна
Про Бєлград. Частина перша. Знайомство з містом
Про Вільнюс. Частина третя. Вуличне мистецтво
Про Сараєво. Частина друга. На межі двох культур
Про Мостар
Про Бєлград. Частина друга. Фортеця
Кажу ж.. хостел напрягав, тому зраночку тільки як прокинувся, то відразу сходив в душик і побіг подивитися місто. Хоч трошки.
Виявилося, що підірвало мене дуже рано і на вуличку я вивалився ще майже затемно. Ну, не те, щоб зовсім, але фоткати було взагалі некаміфльо. Посидів поснідав бананчиками що прилетіли зі мною з Вільнюсу. Поспостерігав за бігунами на набережній. А тут їх якось аж особливо багато.
Прогулявся трохи південним берегом Майну.
Франкфуртський Собор - найбільший і найвеличніший храм міста. Протягом століть тут проходили коронації кайзерів і різні імператорські торжества. До речі, на території собору є музей, де можна подивитися наряди і атрибути, що використовувалися під час цих церемоній. А ще тут виступав Джим Моррісон).
Поки він на іншому березі, але я пізніше туди таки дійду.
Просто вулички, просто Франкфурта.
Ще один величний готичний храм на березі Майну - так звана Церква трьох королів (трьох волхвів) яка побудована в 1338 році.
Кажуть, з південного, тобто лівого берега ріки вид набагато кращий. Погоджусь. Люблю індастріал.
Відома франкфуртська алея платанів.
Набережна... Тут мене застав таки дощ, який збирався цілий ранок.
Правий берез Майну, а саме район Альт-Заксенхаузен - історичні частина міста. Заради справедливості слід відзначити, що майже все, що ви побачите далі - відносний новоділ. Місто дуже сильно постраждало під час Другої світової. Та його майже знищили бомбардуваннями.
На фото - історичний музей.
По пішоходному мосту Eisener Steg переходжу на правий берег. За мною стежать...
Інтернаціональний дибілізм не чужий і німцям)
Через хмари іноді пробивається сонечко. Останній погляд на південний берег Майну. Я занурююсь в історичні квартали.
Старий млин на річці. Зараз в його будівлі встановлено маленьку працюючу турбіну. тобто будівля і надалі продовжує виконувати свою функцію залищаючись історичним і туристичним о'бєктом.
А ось Франкфуртський собор вже ближче. На дзвінницю його можна піднятися. коштує то лише 5 Євро, але я не був. Поперше коли я був поряд, то вхід для відвідувачів ще не відкрили ( з 9:00 працює), а по друге, фоткати щось в такий дощ і хмарність не було сенсу.
Коли я казав про історичну забудову я трохи лукавив. Франкфурт - на - Майні то карколомна мішанина архітектурних стрилів. Поряд з готичними соборами стоять хмарочоси. поряд з тірольськими будиночками - громади в грецькому стилі... і це круто. Місто виглядає дуже живим.
Отак по трошки я і дійшов до площі Рьомберг - історичного центру міста. Я , взагалі то, пробігав цю площу вночі, коли шукав хостел , але тоді творився треш угар і аббадон ( тобто тусіво вечірнє), тож я навіть і не подумав, що це центральна площа міста.
Це місце з багатою історією, що веде свій початок з часів правління династії Штауфенов. У серці площі притулився символ міського самоврядування - старовинна ратуша "Ремер". Подивившись на її зовнішній фасад, можна дізнатися щось нове про історію міста, адже стіни прикрашають скульптури і рельєфи, які відображатимуть основні етапи життя Франкфурта. А зайшовши всередину, Ви потрапите в зали Шваненхалле і Рёмерхалле, що збереглися в первозданному вигляді з 15-17 століть.
Нажаль, знову припустив дощ. Хоча з іншої сторони, він трохи порозлякував туристів з моїх кадрів. Але не всіх, китайці всюдисущі!
Церква Святого Миколая , тут же, а ансамблі площі.
Площа крута. Хотілося б побувати тут в соняшну погоду, бо інколи не те . що камеру, очі не міг підняти з під капюшону.
Так як літак не збирався чекати , поки я погляжу місто, тож почав рухатися в сторону вокзалу Hauptbahnhof , звідки в мене був автобус в аеропорт .
Не всі красиві будиночки індетифікував. але від того вони не менш красиві.
По трошки забрів в бізнес район міста. Тут вже панують хмарочоси.
Стріт арт... я його вже і не шукаю навмисне. Він завжди мене сам знаходить.
Своя краса є , звичайно, і в сучасних будівлях.
Діловий район міста - це реально залізобетонні джунглі...
... зі своїми мурашниками...
Франкфурт-на-Майні - фінансовий центр Європи. Тому саме тут знаходиться будівля Європейського центрального банку.
Фонтан казок.
Він був встановлений в 1910 році. Свою назву фонтан отримав через свого зовнішнього вигляду. У центрі фонтану в стилі модерн розташовується оголена німфа з мармуру, по краях біля її ніг - бронзові фігурки дітей і тварин.
Під час Другої Світової війни бронзові частини Фонтана казок пішли на переплавку, кам'яні частини зникли, не збереглося ні креслень, ні планів. У 2006 році Фонтан казок був відновлений у первісному вигляді корейськими скульпторами з фотографій самого фонтану і фотографій європейських дітей і встановлено на своєму історичному місці.
Забудова 19-го століття...
... і поряд хмарочос з чорного скла. Жах! "Франкфурт , какой ми патірялі!"
Прогулявся трохи парками в діловому райончику.
Знайомтесь: Шиллер і хмарочоси, хмарочоси і Шиллер.
Дощ то натякав, що осінь, а я не вірив...
І знову хмарочоси....
Чим ближче до вокзалу, цікавіше). Зайшов в райончик червоних ліхтарів по дорозі.
Про ціни не питайте, не дізнавався.
Райончик взагалі тей ще. Вночі він виглядав посимпатичніше..
А от і вокзал.
Мав ще трошки часу, тож прогулявся одивився всередині.
Автобус зупинявся трошки збоку від вокзалу. По дорозі не зміг оминути граффіті.
Ну а далі дві години в автобусі, аеропорт Франкфурт Ханн, зла працівниця , яка забрала в мене джем на транспортному контролі, а ще я їй ржачно пояснював англійською що таке халва)).
А потім літак і вперед, на Балкани.
Частину я вже розказав, частину ще розкажу, але в будь-якому випадку буде цікаво, не перемикайтеся.
no subject
І я завжди думала що Майн - то є Майна жіночого роду.
в хворінні є приємні моменти - можна надолужити все пропущене в блогах друзів
no subject
no subject
no subject
no subject