Про Люблін. Частина сьома . Вечірня
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
І за волошку в житі золотому.
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
І за волошку в житі золотому.
Спустившись з вежу пішов гуляти вечірнім Любліном. Завернув спочатку в парк.

Парком виявився заснований в 1837 році Саксонський парк.

Саксонський сад є найстарішим парком в Любліні, він був названий в 1860 році на честь однойменного варшавського міського парку. Спочатку парк був задуманий як закритий ексклюзивний сад для високопоставлених громадян Любліна. Така ситуація, однак, зовсім не влаштовувала міських жителів, тому вони почали активно протестувати проти цього рішення влади. На початку 20 століття під тиском городян Саксонський парк став загальнодоступним.
У 2011 році місто отримало кошти від Європейського Союзу на відновлення Саксонського парку.
Гроші не спиздили. Тому парк вийшов доволі симпатичним.


Найбільше сподобалася прозора вода в штучних водоймах. Не зрозуміло, як вони борються з цвітінням води.






Парк дуже нагадує Маріїнку. Навіть літній театр схожий.

Красиво, вилизано....але нудно якось. Навіть скульптурок небагато.

Тому пішов далі бродити містом. Заодно шукати зубну щітку і рушничок, успішно забуті вдома.
Католицький унаверситет.

Перед ним прикольна площа. І без Мафів.

Але з прикольними лавками. Взимку на них не особливо, правда, посидиш.

Далі як завжди забрів в якісь єбєня. Люблю бродити єбенями чужих міст з музичкою.


Це фото для тих, хто вважає, що місто має бути зеленим і дерева стояти на вулицях.


Оборотна сторона європейських фасадів.

Темніти почало. Почав вибирати єбеня поближче до хостела.


В католиців відношення до смерті набагато простіше за наше.

Дуже втомився. Побрів пити пиво. Назавтра мене чекала поїздка в Казімеж Дольний.

Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.



Парком виявився заснований в 1837 році Саксонський парк.

Саксонський сад є найстарішим парком в Любліні, він був названий в 1860 році на честь однойменного варшавського міського парку. Спочатку парк був задуманий як закритий ексклюзивний сад для високопоставлених громадян Любліна. Така ситуація, однак, зовсім не влаштовувала міських жителів, тому вони почали активно протестувати проти цього рішення влади. На початку 20 століття під тиском городян Саксонський парк став загальнодоступним.
У 2011 році місто отримало кошти від Європейського Союзу на відновлення Саксонського парку.
Гроші не спиздили. Тому парк вийшов доволі симпатичним.


Найбільше сподобалася прозора вода в штучних водоймах. Не зрозуміло, як вони борються з цвітінням води.






Парк дуже нагадує Маріїнку. Навіть літній театр схожий.

Красиво, вилизано....але нудно якось. Навіть скульптурок небагато.

Тому пішов далі бродити містом. Заодно шукати зубну щітку і рушничок, успішно забуті вдома.
Католицький унаверситет.

Перед ним прикольна площа. І без Мафів.

Але з прикольними лавками. Взимку на них не особливо, правда, посидиш.

Далі як завжди забрів в якісь єбєня. Люблю бродити єбенями чужих міст з музичкою.


Це фото для тих, хто вважає, що місто має бути зеленим і дерева стояти на вулицях.


Оборотна сторона європейських фасадів.

Темніти почало. Почав вибирати єбеня поближче до хостела.


В католиців відношення до смерті набагато простіше за наше.

Дуже втомився. Побрів пити пиво. Назавтра мене чекала поїздка в Казімеж Дольний.

Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.


Частина перша. Граффіті
Про Люблін. Частина друга. Початок
Про Люблін. Частина третя. Старе місто.
Про Люблін. Частина четверта. Нічна
Про Люблін. Частина п'ята . Гуляючи
Про Люблін. Частина шоста . Висота