falkoner: (Default)
Виграють зорі пророчі,
В лісі тіні-поторочі...
Чорний ворон примружує очі –
Йде орда протиночі.
Вона палить моє серце,
Вона труїть мою душу.
То ж за край рідний стати я мушу
У кривавому герці!

Вперше цей пост я написав в 2012 році. Сьогодні я хотів би його повторити. Не копіпастю, бо лінки на фото в старому пості давно померли.
І так , мій прадід був інвалідом війни.З купою медалей і орденів. Я ніколи не бачив його ходячим. А ще я його дуже боявся. Зараз жалкую, що так і не поговорив з ним зовсім, він помер, коли мені було 8 років. Проте бабуся казала, що він дуже не любив говорити про війну. От зовсім. Бо він її пережив.

__________________

Як би ти не відносився до 9 травня просто не плутай
Все під катом. Не всім дано на то спокійно дивитися. )
falkoner: (Default)
Мне имя холокост,
Им имя легион.
Они так любят смерть,
Им так нравится смотреть
На небо и огонь..
.
Місце вже на робочому компі закінчується. Треба закривати папку з фотками з Любліна.
Матеріалу залишилося на два пости ще.
Одже сьогодні закінчую показувати вам Казімеж Дольний.

Lublin-619.jpg

Read more... )



Частина перша. Граффіті
Про Люблін. Частина друга. Початок
Про Люблін. Частина третя. Старе місто.
Про Люблін. Частина четверта. Нічна
Про Люблін. Частина п'ята . Гуляючи
Про Люблін. Частина шоста . Висота
Про Люблін. Частина сьома . Вечірня
Про Казімеж-Дольний. Частина перша. Пагорбами
Про Люблін. Частина восьма. Майданек
Про Казімеж-Дольний. Частина друга. Центр
falkoner: (Default)
Любой обманчив звук..,
Страшнее тишина..,
Когда в самый разгар веселья падает из рук....
Бокал вина....
Пам'яті Олексія Левіна. UKR88.
За тих, хто в морі.
0_f734c_b27421c2_orig.jpg

falkoner: (Default)

 
 
Нас народ не забуде. Нам пам'ятник буде. У Львові –
І так само на всіх постаментах і тронах земних.
"Неборак! Ірванець! І ще отой третій... А хто він?" –
запитає зненацька один із туристів дурних.

Mirëmëngjes
Та норм пам'ятник. Ви гоните.


falkoner: (Default)
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
В рамках фестивалю Бандерштат побував на екскурсії в селі Новий Загорів де знаходяться рештки Загоровського Різдво-Богородицький чоловічого монастиря.
Більшість знайома з цим місцем по кліпу гурту "Тартак" - "Не кажучи нікому".





Read more... )
 
 
 
falkoner: (Default)
Мої минулi днi, немов листи,
Всi складенi у скриньку й мають адресат
Маленькі подарунки,
Звичайнi, без принад,
Вiтання, сльози, поцiлунки
Buongiorno
Колись давно, в минулому житті, я трохи проходив практику і жив в Севастополі. І зустрічався з кримотатаркою. На пам'ять вона мені потім подарувала зелену фєнєчку з камінчиками. Та фєнька була в мене на руці дуже довго, вона витерлася, перестала зніматися, один камінь загубився, нитки вицвіли, іноді здвалалося, що вона попахує. Але я її не знімав.
Одна з наступних моїх дівчат в пориві ревнощів до стовпа ( а мождиво фєнька їй попахувала більше ніж мені) поки я спав взяла зрізала її і викинула.
Прошло ще багато років. Так от про фєньку я шкодую досі, а про дівчину якось не дуже...

0508140165.jpg

falkoner: (Default)
Саня - друг, я пишу тобі лист,
Тому, що вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми, колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.
Пробував позавчора в Палаці Спорту на трибьюті Скрябіна.


Багато )
falkoner: (Default)
Не лишай так скоро
Мого двору, ластівко,
Ти, холодний вітре, не тривож села, –
Дай упитись ласкою,
Дай нажитись казкою,
Та не дай зазнати літа без тепла.
Namaste
В дитинстві був збив гніздо. Дідусь журив дуже. Совість до сих пір мучить. Чуєш дідусю. Ти добре навчив...

 
 
 
falkoner: (Default)
Мой друг художник и поэт в дождливый вечер на стекле,
Мою любовь нарисовал, открыв мне чудо на земле.
Сидел я молча у окна и наслаждался тишиной,
Моя любовь с тех пор всегда была со мной.
Dobro utro
Колись давно в іншій галактиці я на парах з вищої математики в співавторсві з Костіком писав збірку матюкливих поезій з робочою назвою " Я в брєду..." Але потім я зрозумів, що вірші - то не моє. І правильно. Бо як сказала українська поетеса Олена Герасим'юк " Українських поетів ніхто не читає, а потім їх розстрілюють". Так що збірку я колись вам покажу. коли за то не будуть розстрілювати.
А ви рифмопльотсвом займалися?
 
 
 
falkoner: (Default)
Влітаю в кімнату, тут монстрів багато –
Стрімко назад і кидаю гранату!
Усіх ворогів у секторі знищив,
Тому я переходжу на рівень вище.
Goeiemôre
Найкрутішою була гра, коли стріляєш пістолетом по качкам. Правда ж?

 
 
 
falkoner: (Default)
Візьми свою гітару, напиши два слова,
Дай свого серця ритм і буде пісня нова.
Дай своїх вулиць шум і запах сигарети,
Мороз по шкірі, джінси і старі касети.
Bună dimineaţa
Рився сьогодні в пошуках документів. І чьо знайшов... куди ж їх тепер? Викинути шкода...

Про роки

Friday, 6 March 2015 11:16
falkoner: (Default)
Не может быть, но я такой же, стоим на одном перекрестке
Едешь к своим, я тоже, перезвоню попозже
Хотим от земли оторваться, но жмем не на те педали
Ну, где ты мальчишка из стали, где тот, кого понимали
Kaliméra
Зустрічаючи періодично тих хлопців і дівчат ( вже чоловіків і жінок), з якими я проводив дні в дворі, гуляючи по території дитячого садка , що перед домом, з тих вечорів по квартирам... я розумію, що в більшості навіть не пам'ятаю як їх звуть. А такими ж друзями були.. на все життя.
Дружите досі з кимось з двору?

falkoner: (Default)
Це дивляться з темних небес
загиблі поети й герої –
всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.
Доброго ранку.
З усіх фотографій зроблених на Майдані захотілося поставити саме цю, як символ того, що світанок завжди настає після найтемнішої частини ночі. Героям слава!
і ще
Read more... )

Про рік

Wednesday, 18 February 2015 09:44
falkoner: (Default)

Цвітуть каштани навесні
І до небес підносять свічі,
Допоки клин у вишині
Останню пісню докурличе...
Доброго ранку
Десь третя ранку. Ми сидимо за новозбудованою барикадою на Михайлівській площі і п'ємо " Пепсі".
Розмовляємо з двома хлопцями з "Правого сектору". Вони тільки що вийшли з палаючого вже Будинку профспілок. Власне їх витіснили звідти бійці якогось спецпідрозділу, що потрапили в середину через дах. На вулиці мінус, а ми сидимо і п'ємо холодне "Пепсі". Повз нас до Майдану спускаються пожежні машини, на зустріч ним мчать швидкі , когось везуть в лікарні, когось в Михайлівський, де в трапезній польовий госпіталь. Ось фельшер підкурючи руками, які трусяться , починає плакати. Не встигли. Сидимо. П'ємо. Зі сторони Великої Житомирської періодично розносяться постріли, там велика група гарно екіпійованих тітушок. Всі в касках, бронежилетах, багато зброї. Тому ми і сидимо тут морозної ночі і п'ємо холодне "Пепсі". На очі навертаються сльози, коли бачу бабцю, яка опираючись на паличку в іншій руці несе до барикади шматок бруківки. А нам добити б то "Пепсі" , бо потрібні пусті скляні пляшки...
falkoner: (Default)

Життя красиве, коли кольорове,
Значить получилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда... хіба що намалюєш.

Кузьма був неоднозначною особистістю. Але точно ОСОБИСТІСТЮ. Україна лишилася свого патріотичного, безумно талановитого і життєрадісного сина. Земля пухом.






Блять...блять...блять..
 

Profile

falkoner: (Default)
falkoner

June 2017

M T W T F S S
   1 2 3 4
5 6 78 9 1011
1213 14 1516 17 18
192021 22232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page generated Saturday, 24 June 2017 06:50
Powered by Dreamwidth Studios

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags